1.4.3 Блок керування

В я кості блоку керування в пристрої я використала так званий «Датчик тіні» (Рис. 1.4.3.). Пристрій який складеться з двох світлодіодів та двох фото резисторів.

Діє пристрій наступним чином. Світлодіод світить на фото транзистор, фото транзистор закритий, як тільки між фото резистором та фотодіодом встає перешкоду через яку не проходить світло, резистор відкривається і через нього проходить напруги.

Рис.1.4.3. Схема «Датчика тіні»

1.4.4 Розрахунок виводу мк

Оптопара споживає малий струм. Для свого проекту я використала вітчизняну оптопару АОУ103В. З її даних я дізналася, що її максимальна робоча напруга складає 1,5В, а струм 10млА.

Для того щоб визначити величини припустимих струмів мого МК ATtiy2313 скористаємось графіком залежності напруги на виході МК від струму, який протікає крізь вивід МК (Додаток ), який візьмемо у даташит .

Для того щоб визначити величини припустимих струмів скориставшись фірмовою документацією на МК АТtiny2313, є наступні обмеження:

Сумарний струм навантаження при «0» на виході не повинен перевищувати , причому сумарний струм ліній не більш . Струм ліній не повинен перевищувати . Як-що навантажити всі виходи струмом можна перевищити припустимий струм, що може зашкодити мікросхемі.

Вибираємо струм 10мА, який є оптимальний для нашої оптопари. За допомогою R, вимірюємо падіння напруги на ній.

За графіком із ДШ визначаємо яка напруга буде на виводі U_МК при струмі 10мА. Вона дорівнює 0,5В.

Знаходимо напругу резистора:

=5-(2,5+0,5)=2В

Знаходимо номінал потрібного резистора за законом Ома:

Потужність резистора:

Вибираємо резистор МЛТ-0.125Вт , опір якого складає 180Ом

1.5 Розробка друкованої плати

Друкарські плати виконуються у вигляді креслень вони повинні мати масштаб, координатну сітку, і розміри згідно ГОСТ-2417-91. Координатна сітка може виконуватися у вигляді прямокутній або радикальній полярній системі. Лінії координатної сітки повинні мати кратність 0,0625 мм. За початок координат вибираємо нижній лівий отвір, або нижню ліву точку креслення або лівий нижній кут самої друкарської плати.

Маркування представляється на вільному місці. Допускається наносити пояснюючі написи або позначення елементів.

Друкарська плата - монтажний вузол електронної апаратури при якій сполучаючі проводки наносяться на ізоляційній основі поліграфічним методом. Кінцями провідників підпоюють виводи навісних елементів. Матеріал ізоляційної пластини має хороше оточення з металом, високу механічну міцність, малі коефіцієнт усадки.

Матеріал ізоляційної пластини:

- склотекстоліт

- гетинакс

Нанесення провідників на ізоляційну підкладку здійснюється наступним способом:

1. Друкарня

2. Фотохімічний

3. Офсетна

Залежно від матеріалу провідникові доріжки виготовляють наступними способами:

1. Труїть фольгованого діелектрика

2. Штампування фольги з вирубкою малюнка

3. Нанесення через трафарет малюнка з срібла на пластинку з кераміки, слюди, скла.

Монтаж навісних елементів на друкарську плату здійснюється:

1. У ручну електропаяльником

2. Механічним паянням

3. Приміщення друкарської плати в розплавлений припій

4. Ультразвуковою лазерною зваркою

Після виготовлення, друкарська плата покривається шаром електроізоляційного лаку. У даній роботі друкарська плата розроблена в програмі Sprint-Layaut 3.OR.

Представимо на малюнку

Для розробка малюнка друкарської плати можна використовувати відповідний графічний редактор, який входить до складу комп'ютерних комплексних програм.

До різного проектування радіоелектронних пристроїв. Наприклад Sprint-Layaut 4.OR (1.5.1) Рис.1або Р-cad-200 (ACCELEDA)

Рис.1 Програма Sprint-Layaut 4.OR

Є досить простий і зручний програмний продукт. Для розробки однобічної і двосторонньої друкарської плати (Рис.2)

Рис.2 зразок друкарської плати

Розмір якої не перевищує 300/300мм. За умовчанням 160/100мм.,что цілком достатньо в більшості випадків для радіолюбительських конструкцій. Програм працює в середовищі windows 95,98,ME,ND,2000,XP і має всі функції необхідні при створенні друкарської плати.