
- •§ 92. Апостроф 73
- •Передмова
- •§ 2. Ненаголошені е, и
- •§ 6. Апостроф
- •Чергування голосних § 8. Чергування о – і, е – і
- •О, е, що не переходять в і
- •Відхилення в чергуванні о – і, е – і
- •§ 9. Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, дж, й
- •Чергування голосних у дієслівних коренях § 10. Чергування о — а
- •Е (невипадний) — і (невипадний)
- •Е (випадний) — и
- •§ 11. Чергування у — в
- •§ 12. Чергування і — й
- •§ 13. Чергування з — із – зі(зо)
- •Приголосні § 14. Літера г
- •§ 15. Літера ґ
- •Позначення м’якості приголосних § 16. Коли пишеться ь
- •§ 17. Коли ь не пишеться
- •Зміни приголосних при збігу їх § 18. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-
- •Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о)
- •Зміни приголосних перед -ш(ий) у вищому ступені прикметників (прислівників)
- •Спрощення груп приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних § 20. Подвоєння приголосних при збігу їх
- •Подовження приголосних перед я, ю, є, і
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів іменникові суфікси
- •-Альник, -ильник та ін.
- •Прикметникові та дієприкметникові суфікси
- •-Уват(ий) [-юват(ий)], -оват(ий), -овит(ий)
- •-Овува-
- •Правопис складних слів загальні правила правопису складних слів
- •§ 25. Сполучні звуки о, е (є)
- •Складні слова без сполучного звука
- •§ 26. Складні іменники
- •§ 27. Прикладки
- •§ 28. Складні числівники та займенники
- •§ 29. Складні прикметники
- •§ 30. Прислівники
- •§ 31. Прийменники
- •§ 32. Сполучники
- •§ 33. Частки
- •Вживання великої літери (букви) § 34. Велика літера на початку речення
- •§ 35. Велика літера при звертаннях і в ремарках
- •§ 36. Велика та мала літери в рубриках
- •§ 37. Велика літера після двокрапки, на початку цитати тощо
- •§ 38. Велика літера у власних назвах
- •§ 39. Велика літера в складноскорочених назвах
- •§ 40. Графічні скорочення
- •Правила переносу § 41. Орфографічні правила переносу
- •§ 42. Технічні правила переносу
- •§ 43. Знак наголосу ( ́)
- •Іі. Правопис закінчень відмінюваних слів іменник
- •§ 45. Поділ на групи
- •Чоловічий рід
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •3. Мішана група
- •§ 46. Зразки відмінювання іменників
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •Мішана група
- •Третя відміна
- •Четверта відміна
- •Уваги до правопису окремих відмінків
- •§ 47. А. Однина
- •§ 47. Б. Множина
- •А. Однина § 48. Родовий відмінок
- •§ 49. Давальний відмінок
- •§ 50. Знахідний відмінок
- •§ 51. Орудний відмінок
- •§ 52. Місцевий відмінок
- •§ 53. Кличний відмінок
- •Б. Множина § 54. Називний відмінок
- •§ 55. Родовий відмінок
- •§ 56. Давальний відмінок
- •§ 57. Знахідний відмінок
- •§ 58. Орудний відмінок
- •§ 59. Місцевий відмінок
- •§ 60. Кличний відмінок
- •§ 61. Однина
- •§ 62. Множина
- •§ 63. Відмінювання слова мати
- •§ 64. Однина
- •§ 65. Множина
- •§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Прикметник § 67. Тверда та м’яка групи прикметників
- •§ 68. Зразки відмінювання прикметників
- •Множина
- •§ 69. Ступенювання прикметників
- •Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники § 71. Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники § 72. Відмінювання дробових числівників
- •Займенник § 73. Особові займенники Відмінювання особових займенників
- •§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •§ 79. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово § 80. Дійсний спосіб Теперішній час
- •Поділ дієслів за дієвідмінами
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати, їсти, вісти (відповісти й под.), бути
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •§ 81. Наказовий спосіб
- •§ 82. Умовний спосіб
- •§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
- •§ 84. Дієприкметник
- •Дієприкметники активного стану
- •Дієприкметники пасивного стану
- •§ 85. Дієприслівник
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження приголосні
- •§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Передача звука j та голосних
- •Групи приголосних з голосними § 92. Апостроф
- •§ 94. Дифтонги au, ou
- •§ 95. Німецький дифтонг ei
- •§ 96. Кінцеві -tr, -dr
- •Відмінювання слів іншомовного походження
- •IV. Правопис власних прізвищ § 101. Українські прізвища
- •§ 102. Відмінювання прізвищ
- •§ 103. Відмінювання імен
- •Тверда група
- •Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
- •§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ
- •§ 105. Неслов’янські прізвища
- •Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники § 106. Імена та прізвища (прізвиська)
- •§ 107. Похідні прикметники
- •Географічні назви § 108. Українські географічні назви
- •§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн
- •§ 111. Іншомовні географічні назви
- •§ 112. Відмінювання географічних назв
- •§ 113. Правопис прикметникових форм від географічних назв Суфікси -инськ(ий), -інськ(ий)
- •Суфікси -овськ(ий) [-ьовськ(ий)], -евськ(ий) [-євськ(ий)], -івськ(ий) [-ївськ(ий)]
- •§ 114. Правопис складних і складених географічних назв
- •V. Найголовніші правила пунктуації § 115. Крапка (.)
- •§ 116. Знак питання (?)
- •§ 117. Знак оклику (!)
- •§118. Кома (,) Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •§ 119. Крапка з комою (;)
- •§ 120. Двокрапка (:)
- •§ 121. Тире (—)
- •§ 122. Крапки (...)
- •§ 123. Дужки [( )]
- •§ 124. Лапки (« »)
- •§ 125. Розділові знаки при прямій мові
Множина
Н. |
білолиц-і |
Зн. |
= Н. або Р. |
Р. |
білолиц-их |
Ор. |
білолиц-ими |
Д. |
білолиц-им |
М. |
...білолиц-их |
§ 69. Ступенювання прикметників
1. Вищий ступінь прикметників. Вищий ступінь прикметників утворюється додаванням:
а) Суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солод-ш-ий.
б) Слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш вдалий, більш глибокий, менш вередливий.
2. Найвищий ступінь прикметників. Найвищий ступінь прикметників утворюємо додаванням:
а) Префікса най- до форми вищого ступеня: найбільший, найкраща, найменше.
б) Слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручний, найбільш стійка, найменш приємне.
Для посилення вживаються при формах найвищого ступеня прикметників частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, якнайбільший, якнайшвидший.
Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
1. Числівник один, одно (одне), одна відмінюється так:
|
Однина |
Множина |
||
|
чол. і середн. рід |
жін. рід |
|
|
Н. |
один, одне (одно) |
одна |
одні |
|
Р. |
одного |
однієї (одної) |
одних |
|
Д. |
одному |
одній |
одним |
|
Зн. |
= Н. або Р. одне (одно) |
одну |
= Н. або Р. |
|
Ор. |
одним |
однією (одною) |
одними |
|
М. |
…одному (однім) |
…одній |
…одних |
Примітка. У висловах один до одного й под. наголос у слові одного, одному, одній і т. д. – на першому складі.
2. Інші кількісні числівники відмінюються так:
Н. |
два дві |
три |
чотири |
Р. |
двох |
трьох |
чотирьох |
Д. |
двом |
трьом |
чотирьом |
Зн. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
Ор. |
двома |
трьома |
чотирма |
М. |
…двох |
…трьох |
…чотирьох |
Н. |
п’ять |
шість |
Р. |
п’яти, п’ятьох |
шести, шістьох |
Д. |
п’яти, п’ятьом |
шести, шістьом |
Зн. |
п’ять або п’ятьох |
шість або шістьох |
Ор. |
п’ятьма, п’ятьома |
шістьма, шістьома |
М. |
…п’яти, п’ятьох |
…шести, шістьох |
|
|
|
Н. |
сім |
вісім |
Р. |
семи, сімох |
восьми, вісьмох |
Д. |
семи, сімом |
восьми, вісьмом, |
Зн. |
сім або сімох |
вісім або вісьмох |
Ор. |
сьома, сімома |
вісьма, вісьмома |
М. |
…семи, сімох |
…восьми, вісьмох |
3. Як п’ять або шість відмінюються числівники дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п’ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.
4. Складні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:
Н. |
п’ятдесят |
Р. |
п’ятдесяти, п’ятдесятьох |
Д. |
п’ятдесяти, п’ятдесятьом |
Зн. |
п’ятдесят або п’ятдесятьох |
Ор. |
п’ятдесятьма, п’ятдесятьома |
М. |
...п’ятдесяти, ...п’ятдесятьох |
5. Складні числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються за такими зразками:
Н. |
двісті |
п’ятсот |
Р. |
двохсот |
п’ятисот |
Д. |
двомстам |
п’ятистам |
Зн. |
двісті |
п’ятсот |
Ор. |
двомастами |
п’ятьмастами, п’ятьомастами |
М. |
...двохстах |
...п’ятистах |
6. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: з чотирьохсот сімдесяти восьми тисяч шестисот п’ятдесяти дев’яти (карбованців).
7. Числівники сорок, дев’яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках уживаються з закінченням -а: сорока, дев’яноста, ста.
8. Збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми від два, оба (давня форма), три: двох, двом..., обох, обом..., трьох, трьом...
9. Збірний числівник обидва (обидві) має в непрямих відмінках такі форми: обох, обом, обома, на обох.
10. Збірні числівники четверо, п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, одинадцятеро в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: чотирьох, чотирьом..., п’ятьох, п’ятьом..., шістьох, шістьом... і т. д.
11. Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники.
12. Неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесят відмінюємо як числівник п’ять: кільканадцяти й кільканадцятьох, кількадесятьма й кількадесятьома.