- •§ 92. Апостроф 73
- •Передмова
- •§ 2. Ненаголошені е, и
- •§ 6. Апостроф
- •Чергування голосних § 8. Чергування о – і, е – і
- •О, е, що не переходять в і
- •Відхилення в чергуванні о – і, е – і
- •§ 9. Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, дж, й
- •Чергування голосних у дієслівних коренях § 10. Чергування о — а
- •Е (невипадний) — і (невипадний)
- •Е (випадний) — и
- •§ 11. Чергування у — в
- •§ 12. Чергування і — й
- •§ 13. Чергування з — із – зі(зо)
- •Приголосні § 14. Літера г
- •§ 15. Літера ґ
- •Позначення м’якості приголосних § 16. Коли пишеться ь
- •§ 17. Коли ь не пишеться
- •Зміни приголосних при збігу їх § 18. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-
- •Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о)
- •Зміни приголосних перед -ш(ий) у вищому ступені прикметників (прислівників)
- •Спрощення груп приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних § 20. Подвоєння приголосних при збігу їх
- •Подовження приголосних перед я, ю, є, і
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів іменникові суфікси
- •-Альник, -ильник та ін.
- •Прикметникові та дієприкметникові суфікси
- •-Уват(ий) [-юват(ий)], -оват(ий), -овит(ий)
- •-Овува-
- •Правопис складних слів загальні правила правопису складних слів
- •§ 25. Сполучні звуки о, е (є)
- •Складні слова без сполучного звука
- •§ 26. Складні іменники
- •§ 27. Прикладки
- •§ 28. Складні числівники та займенники
- •§ 29. Складні прикметники
- •§ 30. Прислівники
- •§ 31. Прийменники
- •§ 32. Сполучники
- •§ 33. Частки
- •Вживання великої літери (букви) § 34. Велика літера на початку речення
- •§ 35. Велика літера при звертаннях і в ремарках
- •§ 36. Велика та мала літери в рубриках
- •§ 37. Велика літера після двокрапки, на початку цитати тощо
- •§ 38. Велика літера у власних назвах
- •§ 39. Велика літера в складноскорочених назвах
- •§ 40. Графічні скорочення
- •Правила переносу § 41. Орфографічні правила переносу
- •§ 42. Технічні правила переносу
- •§ 43. Знак наголосу ( ́)
- •Іі. Правопис закінчень відмінюваних слів іменник
- •§ 45. Поділ на групи
- •Чоловічий рід
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •3. Мішана група
- •§ 46. Зразки відмінювання іменників
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •Мішана група
- •Третя відміна
- •Четверта відміна
- •Уваги до правопису окремих відмінків
- •§ 47. А. Однина
- •§ 47. Б. Множина
- •А. Однина § 48. Родовий відмінок
- •§ 49. Давальний відмінок
- •§ 50. Знахідний відмінок
- •§ 51. Орудний відмінок
- •§ 52. Місцевий відмінок
- •§ 53. Кличний відмінок
- •Б. Множина § 54. Називний відмінок
- •§ 55. Родовий відмінок
- •§ 56. Давальний відмінок
- •§ 57. Знахідний відмінок
- •§ 58. Орудний відмінок
- •§ 59. Місцевий відмінок
- •§ 60. Кличний відмінок
- •§ 61. Однина
- •§ 62. Множина
- •§ 63. Відмінювання слова мати
- •§ 64. Однина
- •§ 65. Множина
- •§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Прикметник § 67. Тверда та м’яка групи прикметників
- •§ 68. Зразки відмінювання прикметників
- •Множина
- •§ 69. Ступенювання прикметників
- •Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники § 71. Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники § 72. Відмінювання дробових числівників
- •Займенник § 73. Особові займенники Відмінювання особових займенників
- •§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •§ 79. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово § 80. Дійсний спосіб Теперішній час
- •Поділ дієслів за дієвідмінами
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати, їсти, вісти (відповісти й под.), бути
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •§ 81. Наказовий спосіб
- •§ 82. Умовний спосіб
- •§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
- •§ 84. Дієприкметник
- •Дієприкметники активного стану
- •Дієприкметники пасивного стану
- •§ 85. Дієприслівник
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження приголосні
- •§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Передача звука j та голосних
- •Групи приголосних з голосними § 92. Апостроф
- •§ 94. Дифтонги au, ou
- •§ 95. Німецький дифтонг ei
- •§ 96. Кінцеві -tr, -dr
- •Відмінювання слів іншомовного походження
- •IV. Правопис власних прізвищ § 101. Українські прізвища
- •§ 102. Відмінювання прізвищ
- •§ 103. Відмінювання імен
- •Тверда група
- •Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
- •§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ
- •§ 105. Неслов’янські прізвища
- •Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники § 106. Імена та прізвища (прізвиська)
- •§ 107. Похідні прикметники
- •Географічні назви § 108. Українські географічні назви
- •§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн
- •§ 111. Іншомовні географічні назви
- •§ 112. Відмінювання географічних назв
- •§ 113. Правопис прикметникових форм від географічних назв Суфікси -инськ(ий), -інськ(ий)
- •Суфікси -овськ(ий) [-ьовськ(ий)], -евськ(ий) [-євськ(ий)], -івськ(ий) [-ївськ(ий)]
- •§ 114. Правопис складних і складених географічних назв
- •V. Найголовніші правила пунктуації § 115. Крапка (.)
- •§ 116. Знак питання (?)
- •§ 117. Знак оклику (!)
- •§118. Кома (,) Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •§ 119. Крапка з комою (;)
- •§ 120. Двокрапка (:)
- •§ 121. Тире (—)
- •§ 122. Крапки (...)
- •§ 123. Дужки [( )]
- •§ 124. Лапки (« »)
- •§ 125. Розділові знаки при прямій мові
§ 68. Зразки відмінювання прикметників
Однина
Тверда група
|
чол. рід |
середн. рід |
жін. рід |
||||
Н. |
гарн-ий |
гарн-е |
гарн-а |
||||
Р. |
гарн-ого |
гарн-ого |
гарн-ої |
||||
Д. |
гарн-ому |
гарн-ому |
гарн-ій |
||||
Зн. |
= Н. або Р. |
гарн-е |
гарн-у |
||||
Ор. |
гарн-им |
гарн-им |
гарн-ою |
||||
М. |
…гарн-ому (-ім) |
…гарн-ому (-ім) |
…гарн-ій |
||||
|
|||||||
Н. |
братів |
братов-е |
братов-а |
||||
Р. |
братов-ого |
братов-ого |
братов-ої |
||||
Д. |
братов-ому |
братов-ому |
братов-ій |
||||
Зн. |
= Н. або Р. |
братов-е |
братов-у |
||||
Ор. |
братов-им |
братов-им |
братов-ою |
||||
М. |
…братов-ому (-ім) |
…братов-ому (-ім) |
…братов-ій |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
М’яка група
Н. |
син-ій |
син-є |
син-я |
Р. |
синь-ого |
синь-ого |
синь-ої |
Д. |
синь-ому |
синь-ому |
син-ій |
Зн. |
= Н. або Р. |
син-є |
син-ю |
Ор. |
син-ім |
син-ім |
синь-ою |
М. |
…синь-ому (син-ім) |
…синь-ому (син-ім) |
…син-ій |
|
|
|
|
Н. |
безкра-їй |
безкра-є |
безкра-я |
Р. |
безкрай-ого |
безкрай-ого |
безкрай-ої |
Д. |
безкрай-ому |
безкрай-ому |
безкра-їй |
Зн. |
= Н. або Р. |
безкра-є |
безкра-ю |
Ор. |
безкра-їм |
безкра-їм |
безкрай-ою |
М. |
…безкрай-ому (безкра-їм) |
…безкрай-ому (безкра-їм) |
…безкра-їй |
Множина
Тверда група |
М’яка група |
|||
Н. |
гарн-і |
братов-і |
син-і |
безкра-ї |
Р. |
гарн-их |
братов-их |
син-іх |
безкра-їх |
Д. |
гарн-им |
братов-им |
син-ім |
безкра-їм |
Зн. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
Ор. |
гарн-ими |
братов-ими |
син-іми |
безкра-їми |
М. |
…гарн-их |
братов-их |
…син-іх |
…безкра-їх |
Увага 1. Прикметникові іменники типу будівничий, лютий (місяць), подорожній тощо відмінюються як прикметники: до будівничого, будівничі, з будівничими; лютого, в лютому. Пор. у сполученнях: Сьогодні п’яте лютого й П’ятого лютого 1988 року.
Увага 2. Прикметники, складені з -лиций: білолиций, блідолиций, круглолиций, повнолиций тощо відмінюються так:
Однина
|
чол. рід |
середн. рід |
жін. рід |
Н. |
білолиц-ий |
білолиц-е |
білолиц-я |
Р. |
білолиць-ого |
білолиць-ого |
білолиць-ої |
Д. |
білолиць-ому |
білолиць-ому |
білолиц-ій |
Зн. |
= Н. або Р. |
білолиц-е |
білолиц-ю |
Ор. |
білолиц-им |
білолиц-им |
білолиць-ою |
М. |
…білолиць-ому (білолиц-ім) |
…білолиць-ому (білолиць-ім) |
…білолиц-ій |