3.4. Повені

Повені – стихійні лиха, які найчастіше зустрічаються. За своїми наслідками, матеріальними збитками – займають ІІ місце після землетрусів.

За даними ЮНЕСКО, від повеней у ХХ ст. загинуло 9 млн. осіб. В Україні – остання повінь – у Закарпатті. НС державного масштабу.

Повінь – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним паводком, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.

В Україні повені періодично спостерігаються на більшості великих річок: Дніпро, Дністер, Прип’ять Західний Буг, Тиса та інші. Бувають і на невеликих річках.

Основним уражаючим фактором при повенях є рівень води (висота паводка) в зоні затоплення і швидкість течії води при прориві дамб, гребель.

В зону затоплення потрапляють будівлі і споруди, житлові будинки, інженерні обладнання, які сприймають гідродинамічне навантаження внаслідок течії води. В наслідок затоплення виходять з ладу системи водопостачання, очисні споруди (що в подальшому може спричинити епідемії), ЛЕП, комунально-енергетичні мережі, сільськогосподарські угіддя. Виникають великі матеріальні збитки, людські жертви.

Особливо небезпечні повені, які трапляються в наслідок руйнування гребель штучних водосховищ. Внаслідок цього за короткий час затоплюються значні території, при цьому виникає головна хвиля, яка створює руйнівний гідродинамічний тиск.

Тільки на р. Дніпро існує 5 штучних водосховищ, які є джерелами потенційної небезпеки. За останні 40 р. в Україні було 12 катастрофічних повеней. Тривалість затоплення – від 7 до 20 діб.

Розрахувати осередок ураження при повенях досить складно, оскільки його розміри залежать від інтенсивності опадів, танення снігу, коефіцієнта фільтрації ґрунту, рослинності рельєфу місцевості та інших умов.

4. Метеорологічні небезпечні явища

Сильне налипання снігу ожеледь

Сильний снігопад

Сильний вітер (шквал)

Заморозки

Сильний дощ (злива)

Сильний вітер (ураган) – це вітер, зі швидкістю понад 25 м/с. Буває майже щорічно на більшій частині території України. Найчастіше – в Карпатах, Криму, на Донбасі.

Шквал – це короткочасне, на кілька хвилин різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напряму. Швидкість вітру посилюється іноді до 30 – 70 м/с., найчастіше – під час грози. Буває по всій території України.

Смерч – сильний вихор, який спускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді хобота (воронки), має майже вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центрі воронки. Це найменш досліджене, але найбільш руйнівне метеорологічне явище.

Смерч супроводжується грозою, дощем, градом, а якщо хобот досягає поверхні землі, то завжди завдає значних руйнувань і людських жертв.

Він “всмоктує” в себе предмети, піднімає їх на велику висоту, відносить на значну відстань і кидає на землю. Руйнівну силу цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї.

В Україні рідко складаються умови для формування смерчів, в основному це явище спостерігається у серпні місяці. За останні 20 років зареєстровано 34 випадків смерчів. Найчастіше вони трапляються на території Запорізької, Херсонської областей і в Криму.

Сильний дощ (злива) – це дощ з кількістю опадів, більше ніж 50 млн. на рівнинній території і 30 мм в гірських районах за час, менше 12 год.

Град – атмосферні опади у вигляді частинок льоду різної форми. У більшості випадків спостерігається дрібний інтенсивний град. Великий град найчастіше трапляється у серпні – на початку вересня у Полтавській, Чернівецькій, Тернопільській областях і Криму.

Сильна спека – підвищення температури повітря до +35˚С і вище. У степовій зоні щорічно буває сильна спека, причому в деякі роки вона перевищує +40˚С.

Суховії – інтенсивні вітри з високою температурою і низькою вологістю повітря. Через це з ґрунту випаровується волога і гинуть сільськогосподарські рослини. Найчастіше трапляються у степовій зоні, частково – в зоні лісостепу.

Сильні морози – це зниження температури повітря до -30˚С і нижче. Найбільш холодна частина України – східна і північно-східні області (Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська).

2000 рік, за даними Всесвітньої метеорологічної організації, виявився найтеплішим за останні 150 років, а погодні умови в глобальному масштабі характеризуються як екстремальні.