11. Задачи повышение качества и снижения стоимости заполнителей. Выбор заполнителя по зерновому составу.

У перспективі намічено забезпечити подальший розвиток промисловості нерудних 6удiвелъннх матеріалів i підвищити ixню якiстъ. Для цього розширюється виробництво високоміцного фракціонованого щебеню i гравію, митого i збагаченого піску, знижується насипна густина пористого заповнювача i пiдвищуєтъся їx oднopiднicтъ. Одним з важливих напрямкiв вважається хімізація заповнювачів.

Намічено розвивати пoтyжнocтi по виробництву пористих заповнювачiв з використанням золи i шлaкiв теплових електростанцій, металургійних i фосфорних шлaкiв, Biдxoдiв гірничодобувних галузей промисловості i вуглезбагачувальних фабрик. Рекомендується прискорити розробку i впровадження енергозберігаючих технологій у виро6ннцтвi штучних пористих заповнювачів, збільшити при цьому об'єм випуску продукції i продуктивнiстъ праці, а також підсилити пошуки i розвідку родовищ для виробництва будівельних матеріалів. В сільських районах необxiдно повнiше використовувати місцеві будівельні матеріали i організувати комплексну переробку вiдxoдiв при виробництві цих матеріалів або інших галузей промисловості.

12. Классификация добавок для бетона. Назначение добавок для бетона.

Основне призначення добавок зводиться до зниження водовмicтy бетонної сумiшi, що призводить до зменшення витрати цементу.

Добавки треба дозувати з великою точністю i вводити в бетонну сумiш тiльки у виглядi концентрованих робочих розчинiв разом з водою замішування.. Нi в якому разi не можна дозувати їx безпосередньо в бетономiшалку у виглядi концентрованих розчинiв або сухого порошку. Це призводить до нерівномірного розподiлy добавок у бетоннiй сумiшi в резулътатi чого загалъний ефект вiд їxнъoгo застосування знижуєтъся, або може навіть призвести до негативних результатiв.

Найбiлъш розповсюдженi добавки, за механiзмом дiї на процеси твердiння мiнеральних в'яжучих речовин, подiляютъся на 4 класи.

1 к л а с - до6авки, якi змiнюють розчинність в' яжучих речовии i не вступають з ними в xiмiчну реакцiю. Як правило, цi добавки являютъся прискорювачами або сповiльнювачами твердiння.

II к л а с - добавки, якi реагують з в'яжучими речовинами i утворюють важкорозчинні або малодисоцiйованi з'єднання.

III к л а с - готові центри кристалiзацii (кристалічні затравки). Вони полегшують виділення нової фази з пересичених розчинів i тому доцiльнi насамперед тодi, коли швидкiстъ процесу кристалізації новоутворень визначає швидкість твердіння в'яжучого.

IV к л а с - органiчнi поверхнево-активнi речовини (ПАР) гiдрофiлiзуючi i гiдpoфобiзуючi (6iтyми).

Добавки ПАР, якi вводяться вневеликих концентрацiях, сповiльнюють процеси гiдpaтaцiї i твердiння цементу,

V к л а с - комлекснi добавки: cyмiшi добавок I-IV класiв або різних класів.

13. Влияние крупности заполнителя на водопотребность и расход цемента

Збiлъшення граничної крупності заповнювача знижує водопотребу cyмiшi. Зменшення крупності піску підвищує водопотребу сумiшi, а при постiйнiй витраті води змінюється легкоукладнiсть. Це пов'язано з тим, що чим крупніший заповнювач, тим менша сумарна поверхня його зерен i для їхнього змочування потребується менша кiлъкiстъ води. Причому, товщина плівки на заповнювачі у тому та в іншому випадку буде однаковою.

О птимальний вміст піску залежить від виду і крупності заповнювача, легкоукладності суміші. Витрати піску зменшуються по мірі збільшення граничної крупності заповнювача і заміні щебеню на гравій. Для кожного виду бетонної суміші існує межа вмісту піску, відхилення якої можливо лише у визначеному діапазоні. Додаткова кількість води вимагає збільшення витрати цементу, тому що в протилежному випадку знижується щільність і міцність бетону. Тому що завжди варто прагнути досягнення оптимального вмісту піску в суміші, тобто оптимального співвідношення між дрібними і крупними складовими.