6. Требования к воде для приготовления растворных и бетонных смесей.

Для замішування бетонної сумiшi вважається придатною вода, в якій вміст хлористих солей нижче 3500 мг/л, у перерахуванні на iони CI, або сульфатів, у перерахувaннi на iони S04, нижче 2700 мг/л, а також при водневому показнику рН = 4...12,5, який свiдчить про її лужний характер. Вимоги до якості води замішування бетонних сумішей диференційовані також у залежності вiд виду конструкцій i їх призначення, виду армування, умов експлуатації (підводна чи надводна зона спорудження ) тощо.

Вода мopiв i океанів при показниках їxньoгo xiмiчного складу в межах норм може застосовуватися для приготувания бетону. Для виготовлення бетонних i залiзобетонних конструкцiй з ненапруженою арматурою можна застосовувати морську воду малої солоностi або морську воду, розведену прiсною до необxiдного за стандартом вмістy розчнних солей, сульфатiв i хлоридiв.

7. Класификация запонителей для бетона

3aповнювачi для бетону по насипній густині поділяють на дві групи; важкі i легкі.

Важкі з насипною густиною в сухому cтaнi більш ніж 1200 кг/м3; щебiнь i гравiй з гiрських порід i доменного шлаку, а також природний i дроблений пісок з гірських порід. Їх використовують для виготовлення звичайних (важких) бетонів.

Легкі зaповнювачi з насипною густиною в сухому cтaнi 1200 кг/м i менше: в основному пористі матеріали типу пемза, спученi шлак, вермикуліт, туф вулканічний i вапняковий, глини i глинисті сланці, вaпняки¬черепашники, опока, трепел, діатоміт, керамзит, аглопорит та iн.

В залежності від величини зерен заповнювачі поділяють на дві групи: дрiбнi (пiсок), які складаються з зерен величиною вiд 0,15 до 5 мм i крупні (гравій, щебінь), якi мають зерна більш нiж 5 мм,

За походженням вci зaповнювачi можна об'сднати в двi групи: природні i штучні. Природні: вивержені - граніт, андезит (легкі: пемза, вулканічний попіл i туфи); ocaдoвi - гравій, пісок, доломіт, магнезит, щільні вапняки (легкі: пористі вапняки, діатоміт, трепел, опока). Штучні зaповнювачi можуть бути спеціально приготовленими.

8. Подбор рационального зернового состава мелкого и крупного заполнителя

Зерновий склад і крупність заповнювачів мають важливе значення, оскiльки вони впливають на склад, легкоукладнiсть сумiшi, пористість, усадку та економiчнiсть бетону.

Зерновuй склад заповнювачiв характеризується кiлькiсним спiввiдношениям у вiдcoткax (по масі) мiж зернами рiзного розмiру. Середню пробу матерiалу просівають через стандартний набір сит з отворами, якi послiдовно зменшуються в розмiрi. Щебiнъ просiвають крiзъ набiр сит з отворами розміром: 2,5; 5; 10; 20; 40 i 70 мм, а пісок відповідно 0,14; 0,315; 0,63; 1,25; 2,5; 5 i 10 мм. Одержанi в резулътатi ситового аналiзу кривi зернового складу порівнюються з рекомендованими стандартами.

Зерновий склад пористого піску для теплоiзоляцiйних бетонiв не нормується.

Максимально можливий розмір заповнювачів для застосування в бетонi залежить вiд розмiрiв i форми конструкції виробу, якості i розташування арматури в нiй. Найбiлъший розмiр зерен не повинен перевищувати 1/3 найменшого розміру поперечного перерізу конструкції (виробу) i 3/4 вiдcтaнi мiж стержнями арматури (повинні витримуватися обидві умови). Зерна заповнювача бiлъшi встановленого розміру допускаються в кiлькостi не більш нiж 5% по мaci.