59. Рост прочности бетона во времени. Определение прочности в воздасте до 28 суток. Фактори влияющие на етот показатель

В большинстве случаев испытания проводятся в возрасте 28 суток, когда прочность бетона значительно ниже его прочности в более позднем возрасте. Ранее рост прочности после 28 суток рассматривался лишь как фактор, увеличивающий запас прочности, Строительные правила СР 114 определяют допускаемые напряжения в различные сроки, причем за единицу принят предел прочности при сжатии в 28-суточном возрасте. Разумеется, указанные данные не применимы при использовании ускорителей твердения.

Часто требуется проверить пригодность бетонной смеси задолго до того, как будут известны результаты испытания бетона в возрасте 28 суток. Однако, даже если условия выдерживания тщательно соблюдались, предварительное вычисление прочности 28-суточного бетона на основе прочности, измеренной в возрасте 7 суток, затруднено", главным образом, из-за вариаций в степени роста прочности цементов.

Когда отсутствуют более точные данные по применяемым материалам, можно принять 28-суточную прочность в 1,5 раза больше 7-суточ-ной. Строительные правила допускают 7-суточную прочность, равную не менее чем 2/3 требуемой 28-суточной. Опыты показали, что для бетонов, приготовленных на обычном портландцементе, отношение 28-суточной прочности к 7-суточной обычно находится в пределах 1,3—1,7, в большинстве случаев 1,5 Однако в жарком климате ранний рост прочности выше и отношение 28-суточной прочности к 7-суточной имеет тенденцию быть ниже, чем при холодном климате. Таким образом, если определена прочность через 3 и 7 суток, то путем экстраполяции можно вычислить 28-суточную прочность.

60. Усадка бетона. Теория усадки. Достоинства недостатки

Усадка твердіючого бетону супроводжується випарюванням води замішування. Від цього водні оболонки навколо твердих компонентів стають тонші, тверді частки зближаються одна з одною і первісний об’єм зменшується. Усадка бетону в більшості випадків вкрай небажана. Вона є однією з причин виникнення в бетоні внутрішніх напружень, які спричинюють появу усадочних тріщин. Випаровується вода з бетону пошарово: від поверхневих шарів усередину. Також пошарово протікає й усадка. чим масивніша конструкція, тим ймовірніша поява на ній усадочних тріщин.

Деформаціям усадки чинить опір кристалічна складова цементного каменю, а також зерна крупного заповнювача в бетоні і стержні арматури в залізобетоні. За рахунок цього в цементному камені, як і в бетоні, виникають внутрішні напруження - стискуючі - в заповнювачі і в арматурі і розтягуючі - в цементному камені. Коли ці напруження викликають деформації, що перевищують припустимі межі розтяжності бетону, у ньому виникають усадочні тріщини. Останні погіршують водонепроникність бетону, його стійкість в агресивному середовищі та ін. Недолік Усадка призводить до зменшення лінійних розмірів виробу, що погіршує зчеплення між раніше і знову покладеним бетоном у конструкції, а також до деякого зниження ефекту попереднього обтиснення бетону арматурою при виготовленні попередньонапружених залізобетонних конструкцій.

Деформації усадки в другий період твердіння, на відміну від усадки в період тужавлення, є в значній мірі зворотними. При відповідному зволоженні об’єм бетонного тіла, збільшуючись, може майже цілком повернутися до об’єму, займаного тілом до другого періоду усадки. Основна частина усадочних деформацій Припадає на перші 3...4 місяці, повна ж стабілізація настає лише через 1...2 роки. Відомо, що найбільшу усадку в звичайному бетоні дає цементне тісто, отже, зі збільшенням його вмісту зростає усадка бетону. Вона зростає і зі збільшенням тонкості помелу цементу, кількості тонкомолотих і хімічних добавок, вмісту води в суміші, водоцементного відношення. Усадка бетону зменшується зі збільшенням тривалості перемішування бетонної суміші, з підвищенням інтенсивності ущільнення її.

Заповнювачі перешкоджають вільній усадці цементного тіста, сприймаючи при цьому стискаючі напруження. Чим вище водопоглинання заповнювачів, тим більше усадка бетону. Крім вологісної має місце і карбонізаційна усадка. Вона викликається карбонізацією гідрату окису кальцію в уже затверділому бетоні. Розвиток її йде поступово з поверхні бетону в глибину.