46. Характеристика структури бетона Вплив на властивості (плив на довговічність)

Структура бетону - це кількісний вміст окремих складових і характер їх розподілу в одиниці об'єму. Структура бетону визначається його складом і якістю вихідних матеріалів, а також технологією його виготовлення. Структура бетону може бути элитною, крупнопористою і ніздрюватою. Широке поширення одержали бетони злитної структури. Вони характеризуються досить щільним і рівномірним розподілом зерен крупного та дрібного заповнювача в цементному каменю. Тут багато крупного заповнювача і мало розчинної складової.

Бетони крупнопористої структури характеризуються великим об’ємом міжзернових пустот, які утворюються і виникають через часткове або повне видалення дрібного заповнювача з складу бетону. Цементного тіста також не вистачає для заповнення цих пустот. Бетони ніздрюватої структури містять велику кількість повітряних бульбашок - сфероїдів. Вони утворюються при виготовленні бетонної суміші спеціальним піно- чи газоутворювачами. Бетони ніздрюватої будови не мають в своєму складі крупного заповнювача, а в ряді випадків - дрібного.

48. 49. 50. Теплофізичні властивості бетону Вплив на міцність бетону ((плив на довговічність))

До основних теплофізичних властивостей бетону відносяться теплопровідність, теплоємність і коефіцієнт температурного розширення.

Теплопровідність — одна з найважливіших властивостей бетону, особливо легких. Вона оцінюється коефіцієнтом теплопровідності, тобто кількістю тепла 0, що проходить через стінку товщиною 5=1 м і площею Б=1 м2 за Т=1 год. при різниці температур на протилежних поверхнях Аі=1°С. Коефіцієнт теплопровідності важких бетонів знаходиться в межах 0,9...1,7, а легких 0,17...0,9 Вт/м-°С

Теплоємність, тобто кількість акумульованого тепла, необхідного для нагрівання 1 кг бетону на 1 °С, характеризується питомою теплоємністю. Остання знаходиться в діапазоні 0,75...0,93 кДж/кг-°С і залежить від тих же факторів, що і теплопровідність, хоча й у значно меншому ступені. Чим більше питома теплоємність, тим вище теплостійкість огороджуючих конструкцій. Збільшити теплоємність можна підвищенням температури і вологості.

Температуропроводність характеризується коефіцієнтом температуропровідності бетону. Він залежить від середньої густини та вологості бетону і знаходиться в межах (25..28)-10^ для важкого, (11..20)-10'4 для легкого і (7...15)-10'4 м-°С/год для ніздрюватого бетону. Слід зазначити, що коефіцієнт температуропроводності арматури приблизно в 100 разів більше, ніж бетону і тому по ній, у першу чергу, проходить тепло, ніж по бетону.

Коефіцієнт температурного розширення при нагріванні до 100 °С важкого бетону в середньому дорівнює 14-10"6, а легкого коливається в діапазоні (4...10)-10_6 1/°С. При цьому коефіцієнт температурного розширення сталі дорівнює 12-10"6 1/°С, що близько до величини температурного розширення важкого бетону, тому ці два різнорідних матеріали працюють як одне ціле – моноліт. Вплив температури на будівельні матеріали може приводити до зменшення чи до збільшення їх об'єму відповідно до свого коефіцієнта температурного розширення. Температурні деформації в окремих вузлах, стиках і сполученнях конструкцій з важкого і легкого бетонів можуть привести до виникнення небажаних тріщин.

Зазвичай бетон лінійно подовжується при підйомі температури до .800°С, а надалі одержує вогневу усадку.