
- •86. Пенобетоны: определение, исходное сырье, технология, свойства. Область применения . Достоинства и недостатки.
- •87. Коррозия бетона , ее виды и механзм разрушения бетона. Факторы, ее определяющие.
- •88. Стойкость бетона в пресных водах. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие водостойкость бетона.
- •89. Стойкость бетона в жестких водах. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие водостойкость бетона.
- •90. Стойкость бетона в углекислых водах. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие водостойкость бетона.
- •91. Стойкость бетона в водах морей и океанов. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие водостойкость бетона.
- •92. Щелочность бетона. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие повышение щелочестойкости бетона.
- •93. Кислостойкость бетона. Механизм разрушения . Меры, обеспечивающие повышение кислостойкости бетона.
- •94. Стойкость бетона в сульфатсодержащих водах. Механизм разрушения . Меры, обеспечивающие повышение стойкости бетона.
- •95. Газостойкость бетона. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие повышение газостойкости бетона.
- •96. Морозостойкость бетона. Определение. Механизм разрушения . Меры, обеспечивающие повышение морозостойкости бетона.
- •97. Температуростойкость бетона. Определение. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие повышение температуростойкости бетона.
- •98. Стойкость бетона в минеральных средах(неорганических жидкостях?). Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие повышение маслостойкости бетона.
- •99. Стойкость бетона в органичных средах(органических жидкостях?). Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие повышение стойкости бетона.
- •100. Стойкость бетона в поле электрического тока. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие повышение електростойкости бетона.
- •101. Стойкость бетона в среде радиоактивного излучения. Меры, обеспечивающие биологическую защиту
- •102. Выносливость бетона. Определение. Факторы, улучшающие этот показатель.
- •103. Уход за свежеотформованным бетоном. Цели, задачи. Способы ухода.
97. Температуростойкость бетона. Определение. Механизм разрушения. Меры, обеспечивающие повышение температуростойкости бетона.
Збірні залізобетонні конструкції широко застосовуються на підприємствах хімії, металургії, теплоенергетики, виробництва будівельних матеріалів і в ряді інших галузей. Це димарі, різні трубчасті підігрівники для нафти, печі киплячого шару, обмуровки котлоагрегатів, днища алюмінієвих електролізерів та ін. В умовах роботи теплових агрегатів бетон посилено і нерівномірно нагрівається, піддається дії різких коливань температури. В результаті в ньому з’являються тріщини через виникнення напружень при зменшенні або збільшенні об’єму. Все це приводить до зниження довговічності залізобетонних конструкцій. Проте і за таких умов експлуатації бетон знаходить усе більш широке застосування, тому що на монтаж теплових агрегатів зі збірних залізобетонних конструкцій і елементів затрачається в 3...4 рази менше часу, ніж на кладку з вогнетривкої цегли. Продуктивність праці підвищується в 2 рази, а вартість виробництва знижується на 20...30%.
Властивості і якості матеріалів, працюючих в умовах підвищених температур оцінюються рядом фізико-механічних показників: міцністю, термічною стійкістю, деформативністю і т.д., що в свою чергу залежать від хімічного і мінералогічного складу, структури, пористості бетону та ін. Максимальний термін служби бетону визначається сукупністю цих показників.
Під температуростійкістю розуміють здатність бетону у визначених межах зберігати свої фізико-механічні властивості при короткочасному, тривалому і циклічному впливі позитивних температур у діапазоні 200... 1800°С.
Вогнестійкість - це здатність бетону протистояти короткочасній дії вогню. Це особливо важливо при будівлі бетонних димарів, печей і при пожежах, коли температура може досягати 1200°С і більше.
Жаростійкість -це здатність бетону зберігати в заданих межах основні фізико-механічні властивості при тривалому впливі на нього високих температур. Це спостерігається у вогневих і високотемпературних агрегатах.
При підвищених температурах дегідратуєгься Са(ОН)2, а виникаючий СаО здатний до вторинної гідратації. Це основна причина зниження міцності бетону.
Звідси зрозуміла позитивна роль від введення до складу бетону деяких тонкомолотих мінеральних добавок. До них відносяться магнезит, хроміт, шамот та ін. Добавки зв'язують Са(ОН)2 і переводять його в гідросилікати чи гідроалюмінати кальцію. Вид в'яжучого впливає на жаростійкість бетону. Бетон жаростійкий до 1200°С, якщо він виготовлений на портландцементі, до 1400 °С - на глиноземному цементі.
При більш високих температурах можна застосовувати високоглинозем- ний цемент, що містить 25—77% глинозему, не більш 1—3% кремнезему і 1% окису заліза. На такому цементі бетони здатні витримувати температуру до 1800°С. Такі ж температури витримує і бетон на алюмофосфатній зв’язці, яку одержують в результаті хімічної реакції при 200...500 °С між тонкомеленим корундовим порошком і 70%-ною ортофосфорною кислотою.