12. Втома м'язів. Автоматія.

Втома м'яза - зниження працездатності м'яза. Основними причинами втоми є недостатнє постачання м'язів киснем; зменшення запасів поживних речовин, які є джерелом енергії скорочення, накопичення продуктів обміну (молочної кислоти тощо). Втома м'язів залежить від величин і тривалості їх напруження, стану нервової системи, частоти ритму, у якому скорочуються окремі волокна. Виконання тривалої або інтенсивної роботи призводить до втоми м'язів. Час розвитку втоми залежить від характеру праці. Втома внаслідок динамічної роботи настає насамперед через недостатнє постачання м'язів киснем, зменшення утворення енергії, накопичення продуктів розкладу вуглеводів.

Автоматія – здатність гладких м’язів до самостійної (спонтанної) діяльності, тобто до автоматичного генерування потенціалу дії, який і приводить до скорочення м’яза.

18. Будова та функції нейронів. Види нейронів за функціями та кількістю відростків.

Нейрон – структурна одиниця НС, функції якого, отримання, переробка інформації та вироблення на неї відповіді.

Нейрон— електрично збудлива клітина, що обробляє та передає інформацію у вигляді електричного або хімічного сигналу. Передача хімічних сигналів відбувається через синапси — спеціалізовані контакти між нейронами та іншими клітинами. Нейрони є основними компонентами нервової системи, яка включає головний та спинний мозок і периферичні ганглії.

Типовий нейрон складається з тіла клітини (соми), дендритів та аксону. Дендрити являють собою відростки, що виходять з тіла клітини. Вони можуть тягнутися на сотні мікрон та багаторазово розгалужуватися, утворюючи складне «дендритне дерево». Аксон являє собою особливе клітинне волокно, що виходить з тіла клітини у місці, називаному аксонним горбиком, і простягається на відстань, що в людини може складати близько 1 м, та навіть на більшу в деяких видів тварин.

За функціями та будовою нейрони поділяють на три основні типи:

Аферентні (чутливі) — сприймають та передають збудження від рецепторів до інших нейронів.

Еферентні (рухові і секреторні) — передають збудження до виконавчих органів. Рухливі нервові волокна, що йдуть до скелетних м'язів, називають мотонейронами.

Проміжні (вставні) — зв'язують одні нейрони з іншими. За характером виникаючого ефекту їх поділяють на збудливі і гальмівні.

За кількістю відростків:

Уніполярні — нейрон з одним відростком. Такий тип переважає у безхребетних.

Псевдоуніполярні — рецепторні нейрони, що несуть збудження від рецепторів шкіри, м'язів, внутрішніх органів у центральну нервову систему.

Біполярні — нейрони з двома відростками. Один з них — аксон, направляється в центральну нервову систему, другий — аксоноподібний дендрит, іде периферичної нервової системи.

Мультиполярні — нейрони з декількома відростками. Вони є найпоширенішим видом нейронів у людини.

18. Пресинаптичне та постсинаптичне гальмування. Підвиди постсинаптнчиого гальмування. Реципрокне гальмування.

Гальмування у ЦНС – активний процес, що зовні проявляється у пригніченні або послабленні процесу збудження та характеризується певною інтенсивністю та тривалістю.

Пресинаптичне гальмування здійснюється шляхом гальмування якогось визначеного шляху, що йде до даного нейрона. Наприклад, до нейрона підходять 10 аксонів, і до кожного з цих аксонів підходять аксони від гальмiвних нейронів. Вони можуть гальмувати проведення відповідно по кожн

Другий тип - постсинаптичне гальмування за рахунок дії гальмівних медіаторів, які викликають гiперполяризацію постсинаптичної мембрани, в результаті чого збудливість нейрона різко знижується. Блокатором ГАМК-ергічних рецептів є бiкукулiн, а блокатором глiцинових рецепторів - стрихнiн, правцевий токсин.ому з аксонів окремо.

Види постсинаптичного : . Зворотнє гальмування Реципрокне гальмування ???

Реципрокне гальмування. Як приклад: сигнал від м'язевого веретена надходить з аферентного нейрона в спинний мозок, де переключається на альфа-мотонейрон згинача і одночасно на гальмiвний нейрон, що гальмує активність альфа-мотонейрона ' разгинача. Явище відкрите Ч. Шеррінгтоном.