2.1 Мінеральні водойми , основні види та їх характеристика

Поверхневі мінеральні води , тобто води мінеральних озер , морів , океанів та їх заток хоча і не використовуються з лікувальною метою так широко , як підземні мінеральні води все ж відіграють помітну роль як лікувальний засіб на багатьох курортах . За своїм походженням і умовами водно-сольового живлення мінеральні водойми поділяють на 3 види : морські , материкові , материкові підземного водно-сольового живлення . До морських водойм слід віднести океани , моря , а також їх затоки , лагуни , лимани і прибережні озера , які частково або повністю від них відділилися , але не втратили з ними гідродинамічного зв’язку . Материкові водойми поверхневого засолення – це найчастіше суфозійні , термокарстові , іноді тектонічні озера безстічних котловин , сольовий склад яких сформований за рахунок вилуговування солей і порід із грунтів поверхневими і грунтовими водами в зоні континентального засолення . Материкові водойми підземного водно-сольового живлення є озерами різного походження ( карстові і грифові воронки , стариці , ерозійні поглиблення , штучні пруди , кар’єри ) , які підживлюються напірними підземними мінеральними водами . Мінеральні води таких озер не є цілком поверхневими , а фактично є результатом змішування глибинних вод з грунтовими і поверхнево-стічними водами з їх частковою метаморфізацією . Мінеральні води можна поділити на 3 гідрохімічних типи : хлорний ,

10

сульфатний , карбонатний . Хлорні водойми формуються , коли в притоці переважає іон хлору , серед катіонів в таких випадках переважає звичайно натрій . Сульфатні водойми – це озера з водою сульфатного , хлоро-сульфатного і сульфатно-хлорового натрієвого або магнієво-натрієвого складу, які формуються при надходженні в них значної кількості сульфатів і хлоридів натрію з незначним поступленням карбонатів і гідрокарбонатів . Основною умовою формування сульфатних водойм є переважання кальцію і натрію перед гідрокарбонатами , що приводить до випадання в осад всіх привнесених в озеро гідрокарбонатів . Карбонатні водойми мають воду найрізноманітнішого аніонного складу : гідро карбонатного , хлорно-гідрокарбонатного , сульфатно-гідрокарбонатного , а також гідрокарбонатно-хлорного і гідрокарбонатно-сульфатного . В катіонному складі переважає натрій . Озера карбонатного типу формуються , коли у водах , що їх живлять , спостерігається надлишок гідрокарбонатів щодо кальцію і магнію .

2.2 Особливості лікувальної дії мінеральних вод на організм

Бальнеотерапія – розділ водолікування , завдання якого є застосування мінеральних вод з метою профілактики , лікування і відновлення порушених хворобою функцій організму . Основу бальнеотерапії складають методики витягування хребта у воді , зрощення голови , купання і плавання в басейні і т. д. Певна спільність у механізмі лікувальної дії дозволяє віднести до бальнеотерапії не тільки процедури зовнішнього застосування мінеральної води , але і внутрішнє її застосування ( пиття , промивання шлунку , дуоденальний дренаж , різні методики промивання – зрощення шлунку , крапельні клізми , інгаляції і т. д.) Для зовнішнього застосування використовуються природні мінеральні води і штучно приготовлені мінеральні і газові їх аналоги .

11