
- •Лабораторна робота n4 Без трансформаторний підсилювач потужності
- •1 Теоретичні відомості
- •1.1 Режими посилення вихідних каскадів
- •1.2 Безтрансформаторні підсилювачі потужності
- •2 Програма роботи
- •3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота n5 Активні rc-фільтри
- •1 Теоретичні відомості
- •1.1 Принцип побудови та основні параметри rc-фільтрів
- •1.2 Фільтри низьких і високих частот
- •1.3 Смугові і загороджувальні фільтри
- •2 Програма роботи
- •3 Контрольні питання
- •Р исунок 5.2 – Схема фнч
- •Генератори гармонічних сигналів
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Програма роботи
- •3 Контрольні питання
2 Програма роботи
2.1 Лабораторна робота проходить з використанням схеми зображеної на рис. 4.7.
2.2 Визначити вхідний опір каскаду в режимах А і В. Для цього з допомогою R5 визначити Iвх, вимірявши напругу на R5 і обчисливши iвх по формулі:
(4.6)
Потім вимірявши Uвх в точці К4 визначимо:
(4.7)
2.3 Визначити вихідний опір каскаду в режимах А і В.Для цього при постійній вхідній напрузі Uвх=5В визначити вихідні напруги Uн1 і Uн2 для значень Rн1=100Ом Rн2=50Ом. Значення Rвих розрахувати за формулою:
(4.8)
(4.9)
2.4 При умовах, вказаних в п.2 зняти і побудувати прохідні характеристики каскадів Uвих=f(Uвх) в режимах А і В. Результати вимірів занести в таблицю.
2.5 Змалювати осцилограми напруги на навантаженні в режимах А і В. Амплітуду напруги Uн( f ) встановити рівною 0.7 Uнm при частоті сигналу f=1000Гц.
2.6 Для каскаду в режимі А зняти і розрахувати наступні залежності від амплітуди вхідної напруги:
а) Потужності, що віддається в навантаження:
(4.10)
б) Потужності, що розсіюється на транзисторах:
(4.11)
в) ККД каскаду:
(4.12)
При вимірюванні встановити Rн=50Ом, f=1000Гц.
2.7 Зробити висновки.
3 Контрольні питання
3.1 Дати визначення кожного з режимів роботи вихідних каскадів.
3.2 Складові повторювачі напруги.
3.3 Описати принцип роботи досліджуваної схеми.
3.4 Як впливає опір навантаження на ККД каскаду?
Рисунок 4.1 – Режим А Рисунок 4.2 – Режим В
Рисунок 4.3 – Режим АВ Рисунок 4.4 – Режим С
Рисунок 4.5 - Складений емітерний повторював
Рисунок 4.6 – Часові діаграми
Лабораторна робота n5 Активні rc-фільтри
Мета роботи: вивчення властивостей та вимірювання основних параметрів елементарних типів активних RC-фільтрів на операційних підсилювачах.
1 Теоретичні відомості
1.1 Принцип побудови та основні параметри rc-фільтрів
Фільтр - це прилад, що має нерівномірну амплітудно-частотну характеристику (АЧХ) заданої форми. Звичайно фільтри розраховуються на пропускання сигналів у визначеній смузі частот і подавлення сигналів за межами цієї смуги. Фільтр називають активним, якщо крім фільтрації він забезпечує підсилення сигналів.
У області низьких частот фільтри зручно будувати на основі частотозалежних RC-ланок у сполученні з операційними підсилювачами (ОП). Широкі можливості відкриває використання RC-ланок в колах додатного та від’ємного зворотного зв’язку ОП.
Усі найпростіші фільтри умовно поділяють на фільтри низьких частот (ФНЧ), фільтри високих частот (ФВЧ), смугові фільтри (СФ) і загороджувальні фільтри (ЗФ). Умовні АЧХ цих типів фільтрів приведені на рис. 1 а-г у логарифмічному масштабі на обох координатних осях.
Дані типи фільтри характеризуються слідуючими основними параметрами:
-
частотою або частотами зрізу
;
,
на який коефіцієнт передачі зменшується
на 3 дБ;
-
частотою
резонансу
,
що визначає максимум або мінімум
коефіцієнта передачі
-
смугою пропускання або подавлення
;
еквівалентною
добротністю
Q
=
;
-
крутизной спаду або підйому АЧХ у смузі
подавлення
d
,
яка
вимірюється у дБ на
декаду.
За
допомогою розглянутих
чотирьох типів фільтрів основними є
ФНЧ і ФВЧ. Смугові та загороджувальні
фільтри можуть бути, відповідно,
отримані
послідовним або паралельним з'єднанням
ФНЧ і ФВЧ.
Типові
частотні характеристики фільтрів
низьких та високих частот,
як функції
комплексної частоти p=
j
,
мають
вигляд:
K
фнч=
(5.1)
K
фвч=
(5.2)
Класифікація фільтрів ведеться по типу полінома знаменника у формулах (5.1), (5.2).
При цьому розрізняють фільтри: із критичним затуханням, по Баттерворту, по Чебишеву, по Бесселю, по Кайе ( еліптичні) і т. д. Кожний із цих типів характеризуються особливою специфікою поводження АЧХ як у смузі пропускання, так і в смузі подавлення.
Важливим
параметром фільтра
є його
порядок n,
обумовлений
ступенем полінома знаменника функції
К(р).
Кожній
одиниці порядку фільтра відповідає
нахил його АЧХ у смузі подавлення ,
що складає 20 дБ/
дек,
тобто
величина
К(
)
у
смузі
подавлення
змінюється в 10
разів при зміні частоти
в 10 разів.
З формул (5.1), (5.2) випливає так само і те, що фільтри будь-якого порядку можуть бути збудовані шляхом послідовного включення необхідного числа ланок першого і другого порядків. Чим більше кількість таких ланок, тим ближче до прямокутної форма АЧХ фільтра і вище якість фільтрації сигналів.