Лабораторна робота №9 Вивчення властивостей вуглеводів

Мета : ознайомитись з фізико-хімічними властивостями вуглеводів, якісними реакціями на глюкозу, відновлювальні дисахариди та крохмаль.

Обладнання та реактиви : штатив з пробірками, нагрівальний пристрій, пробіркотримач, скляна паличка, піпетки, водяна баня.; розчин AgNO₃ 1% -ний; амоніак - 5% - ний розчин; розчин глюкози (3 % -ний, 5 % -ний та 1 % - ний) ; реактив Фелінга; розчин натрій або калій гідроксиду ( 10 % -ний), розчин купрум (ІІ) сульфату – 1%-ний; розчини сахарози, мальтози та лактози (2 % - ні); розчин фруктози, 5 % -ний; йодна вода , розчин сульфатної кислоти 2 н; крохмальний клейстер; реактив Селіванова

Правила охорони праці: загальні для хімічної лабораторії

Теоретичні відомості

Вуглеводи - це органічні речовини, молекули яких складаються з атомів Карбону, Гідрогену та Оксигену . За здатністю до гідролізу вони поділяються на три групи: моносахариди, олігосахариди та полісахариди.

Моносахариди - це найпростіші вуглеводи, солодкі на смак, розчинні в воді, які підлягають бродінню, але не підлягають гідролізу. За кількістю атомів Оксигену ( в більшості випадків ця кількість дорівнює кількості атомів Карбону) моносахариди поділяють на тетрози, пентози, гексози, гептози і т.д.

В залежності від функціональної групи вони поділяються на альдози та кетози.

Найважливішим моносахаридом є глюкоза - альдогексоза. Наявність альдегідної групи в ній підтверджується реакціями окиснення її амоніачним розчином Ag₂O , реактивом Фелінга, свіжеприготованим купрум (ІІ) гідрокисдом при нагріванні. Кетози не дають цих реакцій, оскільки кетонна група - більш стійка до дії таких окисників.

Найважливішою групою олігосахаридів є дисахариди, які при гідролізі розпадаються на дві молекули моносахаридів. Загальна формула дисахаридів - С₁₂Н₂₂О₁₁. Вони є твердими кристалічними речовинами, добре розчинні у воді, мають солодкий смак. За своєю будовою та властивостями вони поділяються на дві групи : відновлювальні та невідновлювальні дисахариди. Відновлювальні мають в складі своїх молекул вільний напівацетальний гідроксил, тому вони можуть легко окиснюватись реактивом Фелінга, амоніачним розчином Ag₂O , купрум (ІІ) гідрокисдом. До них відносяться мальтоза , лактоза, целобіоза. Невідновлювальні дисахариди не мають в складі своїх молекул вільного напівацетального гідроксилу. Тому вони не здатні окиснюватись цими окисниками. До не відновлювальних дисахаридів відноситься, наприклад, сахароза.

Полісахариди є природними високомолекулярними сполуками, молекули яких складаються з великої кількості однакових чи різних залишків моносахаридів. У відповідності з цим вони поділяються на гомо- та гетерополісахариди. Найважливішими представниками гомополісахаридів є крохмаль та целюлоза.

Крохмаль - це твердий, білий аморфний порошок, що не розчинний у воді, але набрякає в ній .Він утворює в гарячій воді крохмальний клейстер , не солодкий на смак. Не виявляє відновних властивостей, оскільки має мізерно малу кількість вільних альдегідних груп. Якісною реакцією на крохмаль є утворення комплексної сполуки синього кольору при взаємодії його з йодом.