Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 62.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
55.11 Кб
Скачать

1 62

Педагогічна психологія: Практикум

Тест-опитувальник особистісної зрілості учнів

Особистісну зрілість учнів визначають сформованістю п'яти базо­вих психологічних якостей: мотивація досягнень, ставлення до свого "Я", почуття громадянського обов'язку, життєва установка, здатність до психологічної близькості з іншою людиною.

І. Мотивація досягнень: загальна спрямованість діяльності індиві­да на значущі життєві цілі, бажання максимально повної самореаліза- ції, самостійність, ініціативність, прагнення до лідерства та досягнен­ня високих результатів у діяльності.

4, Психологія виховання

1 63

    1. Ставлення до свого „Я" („Я-концепція"): впевненість у своїх мож­ливостях, задоволеність своїми здібностями, темпераментом і характе­ром* своїми знаннями, уміннями і навичками; адекватна самооцінка, висока вимогливість до себе, відсутність самовдоволення, скромність, повага до інших людей. Усі ці якості несумісні з комплексом неповно­цінності, що нерідко виявляється в неусвідомлюваному прагненні під­бадьорити себе хвастощами, бравадою, саморекламою і та ін.

    2. Почуття громадянського обов'язку: патріотизм, інтерес до по­дій суспільно-політичного життя, почуття відповідальності, потреба у спілкуванні, колективізм.

    3. Життєва установка: розуміння відносності речей, перевага ін­телекту над почуттями, емоційна врівноваженість, розважливість (на противагу імпульсивності).

    4. Здатність до психологічної близькості з іншою людиною: добро­зичливе ставлення до людей, емпатія (здатність до співчуття і співпе­реживання), уміння слухати, потреба в духовній близькості з іншими людьми.

      1. Більшість моїх учителів:

а) намагаються постійними зачіпками зробити моє життя нещасним;

б) критикують мене скрізь, де тільки можуть;

в) байдужі до мене доти, поки я дотримуюсь встановлених ними правил і виконую роботу задовільно;

г) недостатньо вимогливі до моєї роботи;

д) мало винагороджують мене за мої старання;

е) сварять мене за помилки і заохочують, коли я цього заслуговую;

ж) не можу відповісти на це питання.

      1. Коли я програю в шахи, шашки чи інші ігри, то, зазвичай:

а) намагаюся з'ясувати причину невдачі, щоб удосконалити свої уміння;

б) захоплююсь майстерністю суперника, причому це почуття за­мінює всі інші переживання;

в) переживаю почуття своєї неповноцінності перед суперником;

г) усвідомлюю, що зате я перевершую багатьох у чомусь іншому і, отже, при бажанні зможу домогтися успіху в цій грі;

д) усвідомлюю несуттєвість поразки чи перемоги в таких іграх і швидко забуваю про те, що сталось;

е) намагаюся будь-що домогтися реваншу;

ж) не можу відповісти на це питання.

      1. Коли я змушений відмовитися від якого-небудь плану чи влас­них бажань (наприклад, перемогти на олімпіаді, стати кращим учнем