8.4. Аналіз комплексних статей витрат

До комплексних статей витрат належать витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут. Ці витрати містять декілька економічних елементів. Комплексні статті витрат мають переважно постійну частину, але в цих статтях є і змінна частина, яка залежить від обсягу виробництва. Для розподілу витрат на змінні і постійні використовується ряд методів: метод вищої і нижчої точки обсягу виробництва за період, що розглядається; метод статистичної побудови кошторисного рівняння, графічний метод і ін.

Для розподілення витрат на постійну і змінну частини за методом вищої і нижчої точки здійснюються такі розрахунки:

серед даних про обсяг виробництва і витратах за період, що розглядається, вибираються максимальні і мінімальні значення відповідно обсягу і витрат;

знаходиться різниця в обсягу виробництва і витратах;

визначається ставка змінних витрат на один виріб відношенням знайденої різниці у рівні витрат до різниці обсягу виробництва;

визначається загальна сума змінних витрат на максимальний (мінімальний) обсяг виробництва як добуток ставки змінних витрат на відповідний обсяг виробництва;

визначається загальна величина постійних витрат як різниця між загальною сумою витрат і величиною змінних витрат.

Такі розрахунки можуть застосовуватися до усіх витрат, окремих статей і їх складових частин. Приклад розрахунку постійної і змінної частин у витратах на ремонт устаткування здійснюється на основі даних, наведених в табл. 8.5.

Таблиця 8.5

Витрати на ремонт устаткування

Моменти спостережень (місяць)	Обсяг виробництва, т	Витрати на ремонт устаткування, тис. грн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	5800 5300 6500 5280 7440 4250 5970 6720 7230 6520 5140 4734	73,2 83,3 87,4 83,0 90,2 80,5 85,1 83,0 89,2 87,5 81,4 80,9

По даним табл. 8.5 визначимо максимальний обсяг вироб-ництва –– 7440 т., мінімальний –– 4250 т. Максимальні витрати на ремонт –– 90,2 тис. грн., мінімальні –– 80,5 тис. грн. Різниця в обсягах виробництва дорівнює 3190 т., у витратах –– 9,7 тис. грн. Тоді ставка змінних витрат на 1 т продукції становитиме 3,04 грн. (9700 / 3190). Величина змінних витрат на мінімальний обсяг виробництва визначена у розмірі 129,20 тис. грн. (3,04 × 4250 / 1000), на максимальний обсяг –– 22,62 тис. грн. (3,04 × 7440 / 1000).

Визначимо величину постійних витрат як різницю між загальною сумою витрат по статті і змінною частиною. Ця величина на місяць буде дорівнювати 67,58 тис. грн. (90,20 – 22,62; або 80,50 – 12,92); на рік 811,0 тис. грн.

Витрати по комплексних статтях залежать від двох факторів: обсягу випуску продукції і рівня витрат (дотримання кошторису витрат).

Вплив обсягу виробництва на зміну комплексних статей витрат розраховується за формулою:

∆ВКv = ВК^скор – ВК^пл, (8.6)

де ∆ВКv –– зміна комплексних статей витрат під впливом зміни обсягу виробництва;

ВК^скор –– планова сума по комплексній статі витрат, скоригована на фактичний обсяг виробництва;

ВК^пл –– планова сума по комплексній статі витрат.

В результаті зміни рівня витрат відхилення по комплексній статті буде складати величину, розраховану за формулою:

∆ВКрв = ВК^ф – ВК^скор , (8.7)

де ∆ВКрв –– вплив зміни рівня витрат на суму комплексної статті витрат;

ВК^ф –– фактична сума витрат.

Сума планових витрат, скоригованих на фактичний обсяг виробництва, розраховується за формулою:

ВК^скор = ВК^пост + ВК^змін × К , (8.8)

де ВК^пост –– постійна частина витрат;

ВК^змін –– змінна частина витрат;

К –– коефіцієнт росту обсягу виробництва.

Приклад розрахунку впливу факторів на відхилення фактичної суми витрат на утримання і експлуатацію обладнання від планової здійснюється на основі даних табл. 8.6.

Таблиця 8.6