7.2. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
Після аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами здійснюється оцінка ефективності їх використання. До основних показників ефективності використання матеріальних ресурсів відносяться матеріаломісткість продукції і матеріаловіддача.
Матеріаломісткість характеризує питомі витрати матеріалів на 1 грн. вартості обсягу продукції, зворотній їй показник –– матеріало-віддача показує вихід продукції на 1 грн. матеріальних витрат.
Система показників матеріаломісткості містить загальну мате-ріаломісткість і поодинокі показники матеріаломісткості продукції. Загальну матеріаломісткість визначають відношення всієї величини матеріальних витрат до вартості товарної продукції.
Поодинокі показники матеріаломісткості продукції (сировино-місткість, металомісткість, паливомісткість, енергомісткість і т. ін.) розраховують відношенням витрат відповідних матеріальних ресурсів до вартості товарної продукції. Ці показники характеризують ефективність використання окремих елементів матеріальних витрат.
Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризують також показники питомої матеріаломісткості, що розраховуються по окремим виробам і визначають матеріальні витрати на випуск одиниці продукції. При цьому слід мати на увазі, що при обчисленні загальної матеріаломісткості –– всієї продукції підприємства –– в розрахунок беруться всі матеріальні витрати, тобто матеріальні витрати як економічний елемент. При обчисленні матеріаломісткості виробів приймаються матеріальні витрати на технологічні цілі.
Для аналізу використання матеріальних ресурсів застосовується ряд коефіцієнтів:
коефіцієнт виходу годної продукції із сировини, який розраховується відношенням кількості одержаної продукції до кількості витраченої сировини. Цей показник, який характеризує видобування годного продукту із сировини, що переробляється, застосовують при первинній переробці сировини.
В галузях, де матеріали обробляються, використовують коефіцієнт використання матеріалів. Відношення чистої ваги деталі або виробу до норми витрат дає плановий коефіцієнт використання матеріалів, а відношення чистої ваги деталі до фактичних витрат –– фактичний коефіцієнт використання матеріалів.
В процесі аналізу здійснюється порівняння цих показників з плановими, звітними даними за ряд попередніх років, нормативними, визначається їх абсолютне і відносне відхилення, з'ясовуються причини зміни показників в результаті оцінки впливу факторів на їх величину.
Контрольні запитання
1. Оцінка забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.
2. Оцінка джерел покриття потреби в матеріальних ресурсах.
3. Розрахунок втрат продукції через недостатнє забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.
4. Аналіз показників ефективності використання матеріальних ресурсів.
Тема 8. Аналіз собівартості і витрат
на виробництво і збут продукції
8.1. Значення і задачі аналізу витрат
на виробництво і збут продукції
Одним із найважливіших показників, що характеризують роботу підприємства, є витрати на виробництво і збут продукції і собівартість продукції. Це синтетичні показники, в яких знаходять відображення усі сторони господарської діяльності.
Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", витратами звітного періоду признаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства, при умові, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається із виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновироб-ничих витрат і понаднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) входять:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загальновиробничі витрати.
До собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) не включаються такі витрати, пов’язані з операційною діяльністю: адміністративні витрати, витрати на збут і інші операційні витрати.
Для цілей економічного аналізу має значення групування витрат за статтями калькуляції і економічними елементами, групування витрат на постійні і змінні; прямі і непрямі; одноелементні і комплексні, продуктивні і непродуктивні.
Під економічними елементами розуміють сукупність економічно однорідних витрат в грошовому виразі за їх видами. Це групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено на даний об’єкт.
Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції –– одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші –– за комплексними статтями. При цьому один елемент витрат може бути присутнім в кількох статтях калькуляції.
До змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.
Постійні –– це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється. Виходячи із розподілу витрат на постійні і змінні, витрати на виробництво і збут всього обсягу виробництва (Витр) можуть бути представлені наступним чином:
Витр = вx + А ;
на одиницю продукції (витр)
,
де в –– сума змінних витрат на одиницю продукції, грн.;
А –– сума постійних витрат на весь обсяг виробництва, грн.;
х –– обсяг виробництва, нат. од.
Прямі –– це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. Непрямі витрати не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.
Одноелементні витрати складаються з одного елементу витрат, комплексні –– з кількох економічних елементів.
Продуктивні витрати –– це витрати, що передбачені технологією і організацією виробництва. Непродуктивні –– не обов'язкові витрати, що виникають в результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.
Задачами аналізу витрат операційної діяльності є:
загальна оцінка виконання планових завдань по витратам на виробництво і збут продукції і зміни їх рівня відносно попередніх звітних періодів;
виявлення і визначення факторів зміни рівня витрат, пошук резервів їх подальшого зменшення;
визначення і аналіз непродуктивних витрат, причин їх виникнення;
забезпечення центрів відповідальності по витратам необхідною інформацією для оперативного управління витратами.
В процесі аналізу здійснюється:
загальний аналіз витрат операційної діяльності;
загальний аналіз собівартості продукції;
аналіз прямих матеріальних витрат;
аналіз витрат на оплату праці;
аналіз комплексних статей витрат;
аналіз непродуктивних витрат;
аналіз витрат на виробництво і збут найважливіших видів продукції;
аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції.