6.7. Аналіз соціального розвитку підприємства

Задачами аналізу соціального розвитку підприємства є:

оцінка рівня виконання плану соціального розвитку і соціальної захищеності;

оцінка забезпеченості виконання плану фінансовими ресурсами;

вивчення динаміки показників соціального розвитку і соціальної захищеності;

виявлення і розробка заходів реалізації резервів підвищення соціальної захищеності і соціального розвитку.

Показники соціального розвитку вивчаються по наступним основним групам:

соціально-кваліфікаційна структура персоналу;

підвищення кваліфікації і загальноосвітнього рівня працюючих;

удосконалення умов праці і посилення охорони здоров'я працюючих;

поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов.

Аналіз соціально-кваліфікаційної структури здійснюється з використанням показників:

загальна чисельність працівників, в тому числі по категоріям працюючих;

із загальної чисельності чоловіків і жінок;

робітники, що зайняті кваліфікованою і некваліфікованою працею;

середній кваліфікаційний розряд робітників.

Рівень загальноосвітньої підготовки і підвищення кваліфікації характеризують показники, що відображають чисельність працюючих на підприємстві з вищою, середньоспеціальною, середньою освітою та їх питому вагу в загальній чисельності відповідної категорії працюючих; кількість працівників, що навчаються, здійснюють підвищення квалі-фікації та перепідготовку як на підприємстві, так і в різних закладах освіти, а також чисельність працівників, що приймають участь у раціона-лізаторстві.

Аналіз умов праці здійснюється по кожному цеху, ділянці, робочому місцю. Це дає змогу виявити ділянки з несприятливими умовами праці. Умови праці характеризують такими показниками:

забезпеченість робітників санітарно-побутовими приміщеннями;

рівень санітарно-гігієнічних умов праці: рівень освітлення, температурних умов, запиленості, загазованості, шуму, вібрації і т. ін.;

рівень частоти травматизму у розрахунку на 100 працюючих;

процент працівників, що мають професійні захворювання;

кількість випадків захворювання на 100 працюючих;

число днів тимчасової непрацездатності на 100 працюючих.

Умови праці вивчаються з точки зору відповідності діючим нормативам.

Для оцінки заходів з укріплення здоров’я працівників визначається кількість путівок в санаторії, профілакторії, дома відпочинку і процент працюючих, що отримали путівки.

Соціально-психологічну атмосферу оцінюють з урахуванням симпатій і антипатій, тісноти контактів, активного ядра і т. ін. По результатам аналізу визначають мотиваційну поведінку окремих працівників для реалізації цілей підприємства. Велику роль в цьому грає встановлення вірних взаємовідносин між керівниками і підлеглими, дотримання етичних норм поведінки.

Соціально-культурні і житлово-побутові умови працюючих і членів їх сімей характеризуються такими показниками:

частка працівників, забезпечених житлом за діючими нормами;

кількість посадочних місць в столовій у розрахунку на 100 працівників;

забезпеченість дітей працюючих дитячими садками, оздоровчими таборами.

Для узагальненої характеристики рівня соціального розвитку колективу може використовуватися інтегральний показник, що розрахо-вується як середня арифметична на основі поодиноких показників.

Усі наведені показники розглядаються в динаміці. Доцільне їх порівняння з показниками інших підприємств.

Аналіз виконання усіх позицій плану соціального розвитку необхідно проводити з одночасним аналізом фінансування заходів плану соціального розвитку і окремих його напрямків.