5.4. Аналіз використання виробничої потужності і технологічного обладнання

Основними задачами аналізу виробничої потужності є:

оцінка кількісних змін, що характеризують виробничу потужність і використання устаткування;

оцінка виконання плану нарощування виробничих потужностей;

виявлення фактичних причин змін потужності за величиною і за рівнем використання;

виявлення структурних змін у потужностях, порушень спряженості взаємозалежних виробництв, в тому числі основного і допоміжного виробництва;

виявлення ступеня недовикористання і недозавантаження потужностей і причини цього;

оцінка обґрунтованості планів виробництва продукції по показниках використання виробничих потужностей.

Аналіз доцільно починати з вивчення зміни величини виробничої потужності в залежності від зміни кількості засобів праці, їх продуктивності, ступеня погодженості в пропускній здатності устат-кування, виробничих потужностей підрозділів.

Показники динаміки (темпи росту) виробничих потужностей обчислюються відносно попереднього року, планових даних. Процес відновлення виробничих потужностей характеризують розміри абсо-лютного приросту потужностей, коефіцієнт приросту, коефіцієнти відновлення і вибуття і інші, які розраховуються на основі балансу потужності по формулах:

1. Індекс росту виробничої потужності:

, (5.19)

де ВПкр, ВПпр –– величина виробничої потужності на кінець і початок року, відповідно.

2. Коефіцієнт відновлення виробничої потужності:

, (5.20)

де ВПн –– потужність, введена у звітному періоді (року).

3. Коефіцієнт інтенсивності відновлення:

, (5.21)

де ВПв –– потужність, виведена у звітному періоді.

Якщо темпи росту основних фондів і виробничих потужностей набагато вище темпів їхнього вибуття, це веде до "старіння" потужностей, що використовуються.

4. Коефіцієнт масштабності відновлення виробничих потужностей:

. (5.22)

5. Коефіцієнт стабільності виробничих потужностей, який харак-теризує потужність, що зберігається для подальшого використання:

. (5.23)

6. Коефіцієнт вибуття виробничих потужностей:

. (5.24)

Необхідною умовою ефективного використання засобів праці є побудова системи машин на підприємстві на основі принципу пропорційності. Якщо немає пропорційності, утвориться розрив у пропускній здатності виробничих потужностей підрозділів.

Ступінь використання виробничих потужностей характеризується різними показниками:

1. Коефіцієнт освоєння проектної потужності:

, (5.25)

де –– фактичний випуск продукції за рік на впроваджених потуж-ностях;

–– річний випуск продукції, розрахований виходячи з норм освоєння.

2. Коефіцієнт використання середньорічної потужності, %

, (5.26)

де V –– обсяг виробництва продукції;

–– середньорічна виробнича потужність.

Коефіцієнт використання виробничої потужності –– найбільш узагальнюючий показник використання потужності.

Аналіз виробничих потужностей необхідно доповнити аналізом використання технологічного обладнання. Розрізняють обладнання наявне; встановлене; діюче, тобто те, що фактично використовується; обладнання, що знаходиться в ремонті і на модернізації; резервне обладнання. У склад наявного обладнання входить все обладнання, що є на балансі підприємства. До категорії встановленого входить обладнання з моменту здачі його в експлуатацію, причому частина встановленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті або модернізації. При аналізі треба вивчити причини затримок встановлення обладнання. Питома вага невстановленого обладнання у складі наявного характеризує величину запасного обладнання і того, яке по будь-яким причинам незмонтоване. Ця питома вага повинна зменшуватися. Підприємство відволікає засоби на це обладнання, тобто має місце заморожування засобів.

Для оцінки використання обладнання у виробництві розраховуються такі показники:

коефіцієнт використання парку наявного обладнання як відношення кількості діючого обладнання до кількості наявного обладнання;

коефіцієнт використання парку встановленого обладнання як відношення кількості діючого обладнання до кількості встановленого обладнання.

Для виявлення резервів часу доцільно вивчити ступінь використання календарного, режимного і планового фондів робочого часу устаткування, здійснити аналіз позапланових простоїв за окремими причинами.

В процесі аналізу роботи обладнання вивчається його використання за екстенсивними і інтенсивними факторами. Для цих цілей використовується ряд коефіцієнтів:

коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекст):

, (5.27)

де Т^пл(ф) –– плановий (фактичний) фонд робочого часу обладнання, машино-годин, станко-годин;

Теф –– ефективний фонд робочого часу обладнання, машино-годин, станко-годин;

n, n₁ – кількість планового або фактичного обладнання і встановленого обладнання.

коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт):

, (5.28)

де а^пл(ф) –– планова (фактична) продуктивність одиниці обладнання, нат.од./годину;

апрогр –– прогресивна продуктивність обладнання, нат.од./годину;

інтегральний коефіцієнт використання обладнання (Кі):

Кі = Кекст × Кінт; (5.29)

резерв потужності (R):

R = 1 – Кі. (5.30)

У багатостадійних послідовних процесах наведені вище показники доцільно розрахувати по усіх ведучих стадіях процесу виробництва.

Наприклад, у виробництві аміачної селітри гранульованої виробничу потужність характеризують дані, наведені в табл. 5.5. В цій таблиці наведені також планові і фактичні дані про роботу обладнання.

Таблиця 5.5