3.5. Організація аналізу господарської діяльності

Здійснення аналізу господарської діяльності потребує організації аналітичної роботи, спрямованої на системне, повне дослідження роботи підприємства з метою використання його результатів в прийнятті управлінських рішень. Проведення аналізу передбачає розподіл функцій з аналізу між певними підрозділами, залучення достатньої кількості інформації; визначення послідовності проведення аналізу і взаємодії підрозділів і виконавців аналітичної роботи.

Важливим етапом організації аналітичної роботи є її планування, яке визначає зміст, напрямки і послідовність аналізу. У зв’язку з тим, що аналітична робота повинна бути чітко розподілена між усіма структурними підрозділами, виконавцями з визначенням їх функцій у межах комплексного, системного аналізу діяльності підприємства, управління цією роботою повинно бути покладене на головного економіста або заступника директора з економіки.

Планування аналітичної роботи передбачає вирішення наступних питань:

1. Розробка програми аналізу діяльності підприємства, що передбачає визначення мети, об’єктів, складу, послідовності, строків виконання аналізу. Ці питання стосуються як комплексного, системного аналізу господарської діяльності підприємства, так і тематичного аналізу окремих питань діяльності.

2. Визначення структурних підрозділів – виконавців аналізу, координацію і взаємозв’язок їх діяльності, визначення функцій.

3. Визначення звітності, що є джерелом інформації, оцінки її повноти і достовірності; підрозділів, що надають інформацію.

4. Визначення методології аналітичної роботи, спрямованої на виявлення і вимірювання факторів і причин відхилень в роботи підприємства від запланованих показників з урахуванням сфери діяльності підприємства, галузевої належності, специфіки техніки і технології.

5. Визначення методології обробки, систематизації, узагальнення і форми представлення інформації керівникам підприємства з метою прийняття управлінських рішень.

Групою, що координує, аналізує, систематизує і узагальнює інформацію, яка поступає від різних підрозділів підприємства, є економіко-аналітична група. Основні функції економіко-аналітичної групи полягають в наступному:

1. Визначення цілей, об’єктів аналізу, розподіл функцій з економічного аналізу між виконавцями, складання плану комплексного аналізу діяльності підприємства.

2. Визначення джерел інформації для аналізу і форми її представлення.

3. Оцінка достовірності інформації.

4. Аналіз факторів зовнішнього середовища; ринкових цін на продукцію, ресурси; аналіз конкурентів і конкурентних переваг підприємства.

5. Оцінка економічної ефективності інвестиційної і інноваційної діяльності підприємства.

6. Аналіз відомостей, що надходять від служби маркетингу.

7. Аналіз темпів інфляції.

8. Контроль прискорення оборотності оборотних засобів.

9. Аналіз і контроль суми витрат на виробництво і збут продукції, фінансових результатів.

10. Контроль за використанням грошових коштів.

11. Аналіз ефективності діяльності працівників управлінського персоналу.

12. Систематизація, узагальнення інформації, її обробка, представлення в формі рекомендацій щодо поліпшення результатів господарської діяльності підприємства.

Розподіл роботи з аналізу між функціональними підрозділами залежить від задач, що покладені на підрозділи, розміру і структури управління підприємством.

Виробничий відділ здійснює аналіз виконання виробничої програми з кількості, номенклатури, асортименту, ритмічності виробництва, якості продукції, аналізує причини браку.

Технологічний відділ аналізує виконання інвестиційного плану, рівень техніки і технології, виконання плану удосконалення якості продукції; використання засобів на технічний розвиток виробництва.

Спеціальне конструкторське бюро здійснює аналіз проектних витрат на нову продукцію. Для цих цілей широко використовується функціонально-вартісний аналіз, який дозволяє забезпечити оптимальний рівень витрат на нову продукцію, що розробляється на підприємстві.

Відділ технічного контролю аналізує і контролює якість продукції, додержання технологічного регламенту, вивчає причини внутрішнього і зовнішнього браку, рекламації споживачів продукції; виконання заходів щодо поліпшення якості продукції.

Відділ головного механіка здійснює аналіз виконання плану і якості капітального ремонту, модернізації обладнання; механізації і автоматизації виробництва.

Відділ головного енергетика аналізує виконання планів установки енергетичного обладнання, капітального ремонту і модернізації енергетичного обладнання; виконання плану з економії витрат енергетичних ресурсів.

Відділ постачання аналізує виконання плану матеріально-технічного постачання, відпуску матеріальних ресурсів у виробництво у межах норм; виявляє надлишкові матеріали; оцінює відповідність складських запасів встановленим нормам.

Відділ збуту здійснює аналіз виконання договорних зобов’язань, плану відвантаження продукції, комплектності продукції на складі, причин збільшення залишків продукції на складі у межах номенклатури і асортименту понад встановлені нормативи; виявляє продукцію, яка користується підвищеним попитом.

Планово-економічний відділ аналізує виконання плану з техніко-економічних показників як по окремих підрозділах, так і по підприємству в цілому.

Відділ праці і заробітної плати здійснює аналіз забезпеченості підприємства кадрами в межах професій, кваліфікації; використання робочого часу; організації і нормування праці; продуктивності праці; ефективності діючих систем організації оплати праці, ефективності використання засобів на оплату праці.

Бухгалтерія аналізує витрати на виробництво і збут продукції; оборотність оборотних засобів; фінансовий стан підприємства.

Фінансовий відділ здійснює аналіз балансу доходів і витрат; показники реалізації продукції; прибутку і рентабельності; взаємовідносини підприємства з державним бюджетом; аналіз розрахунків з банками, з постачальниками і покупцями; аналіз фінансового стану підприємства.

Відділ маркетингу здійснює аналіз кон’юнктури ринку; вивчає попит на продукцію підприємства, аналізує внутрішньовиробничі фактори і фактори зовнішнього середовища; розробляє програму і здійснює аналіз конкурентів; аналізує ринкові ціни і політику ціноутворення на підприємстві; оцінює ефективність системи формування попиту і стимулювання збуту, рекламних заходів, що здійснює підприємство.