Витрати паливно-енергетичних ресурсів у виробництві смз

Ресурси	Витрати, тис. грн.		Відхилення факту від плану
	план	факт	абсолютне, тис. грн.	відносне, %
А	1	2	3	4
Електроенергія	2,03	1,57	– 0,46	– 22,7
Пар технологічний	37,54	28,57	– 8,97	– 23,9

Продовження табл. 2.3

А	1	2	3	4
Зжате повітря	14,78	11,06	– 3,72	– 25,2
Газ природний	48,95	36,20	– 12,75	– 26,0
ВСЬОГО	103,30	77,40	– 25,90	– 25,1

Закінчення табл. 2.3

Ресурси	Планові витрати на фактичний обсяг виробництва, тис. грн.	Відхилення фактичних витрат від планових, перерахованих на фактичний обсяг виробництва
		абсолютне, тис. грн.	відносне, %
А	5	6	7
Електроенергія	1,48	0,09	6,1
Пар технологічний	27,29	1,28	4,7
Зжате повітря	10,74	0,32	3,0
Газ природний	35,59	0,61	1,7
ВСЬОГО	75,1	2,30	3,1

Наведені розрахунки свідчать про те, що по усіх видах паливно-енергетичних ресурсах фактичні витрати менше планових, але після перерахунку планових витрат на фактичний обсяг виробництва і порівняння фактичних витрат з цими величинами виявлені перевитрати по усіх видах ресурсів загальною сумою 2,30 тис. грн. Це свідчить про неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів і необхідність пошуку причин їх перевитрат та розробки комплексу заходів щодо реалізації виявлених резервів.

Необхідно мати на увазі, що розрахунок і аналіз деяких показників може здійснюватися тільки за умов їх зіставлення по деяким факторам, що визначають ці показники. Наприклад, розрахунок показників ритмічності, виконання плану з асортименту, якості продукції може здійснюватися тільки у порівняних цінах. Недодержання цих вимог призводить до невірного розрахунку показників і невірних висновків.

Ще один аспект застосування цього прийому –– забезпечення ідентичності методичного підходу до розрахунку показників. Наприклад, продуктивність праці можна розраховувати по промислово-виробничому персоналу і по робочим. Тому не перевіривши тотожності методичних підходів до розрахунку показників, не можна здійснювати їх порівняння.

Це стосується і витрат на виробництво і збут продукції. Зміни законодавчих актів щодо формування витрат потребують ретельної уваги до забезпечення єдиної методологічної бази їх розрахунку і приведення у порівняний вид шляхом застосування єдиних норм. Це досягається перерахунком базових даних згідно із нормативними документами, діючими в періоді, що розглядається.