Прийом групувань

Економічні явища і процеси характеризуються безліччю первинних даних, що відбивають ці явища і процеси. Щоб сукупність первинного матеріалу могла бути використана для аналітичних висновків, необхідна певна її систематизація. Одним з видів такої систематизації є аналітичне групування, що являє собою зведення первинних даних в однорідні групи. Групування широко використовуються для підготовки первинного матеріалу до аналітичної обробки. Вони дозволяють із усієї сукупності даних виділити найбільш характерні моменти, фактори або тенденції. У залежності від цілей розробки аналітичні групування підрозділяються на:

типологічні;

структурні;

факторні.

Кожен вид групувань призначений для вирішення певних задач.

Типологічні групування призначені для розподілу всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на одноякісні групи або класи. Прикладом такого групування на промислових підприємствах є розкладання усього промислово-виробничого персоналу на категорії. Це дозволяє вивчити співвід-ношення окремих категорій персоналу: робітників, керівників, спеціа-лістів і службовців.

Структурні групування використовуються для наступного вивчення внутрішніх складових досліджуваної сукупності, наприклад, розподіл всіх робітників, зайнятих виробництвом продукції, на групи в залежності від освіти, стажу роботи, віку й інших ознак; групування устаткування за віком.

Факторні групування служать для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між досліджуваними ознаками явищ. Як приклад такого угруповання можна привести вивчення залежності продук-тивності праці робітників від стажу роботи.

Деталізація показників

Як зазначалось раніше економічний аналіз явищ або процесів звичайно починається з вивчення загальних показників, що харак-теризують ці процеси або явища. Однак загального представлення про тенденції і зміни загального показника, як правило, недостатньо. По-перше, вивчення загальних показників не розкриває характер і величини впливу усіх факторів на їх динаміку, по-друге, у загальному показнику підсумовуються нерідко протилежні тенденції, що не дозволяє виявити основні зміни, які відбуваються. Тому виникає необхідність йти від загальних показників до часткових, послідовно розкладати загальні показники на їх складові. Аналітичний прийом розкладання загальних показників на складові частини називається деталізацією. У практиці економічного аналізу деталізація явищ, процесів, показників проводиться по декількох основних напрямках:

по утворюючим факторам;

по підрозділам;

по періодах (часу).

Деталізація по утворюючих факторах здійснюється для виявлення найважливіших причин зміни показників. Визначальною ознакою такої деталізації служить економічний взаємозв'язок факторів, що впливають на показник. Наприклад, обсяг реалізації продукції залежить від випуску товарної продукції, темпів відвантаження готових виробів споживачам і оплати рахунків покупцями.

Деталізація показників по підрозділах підприємства являє собою розкладання якого-небудь загального показника по місцях здійснення відповідних операцій. Наприклад, розкладання фонду оплати праці підприємства по цехах, відділах, ділянках, бригадах. Це дозволяє виявити місця виникнення відхилень від плану або іншого базисного показника і тим самим визначити ланки, що підлягають подальшому поглибленому аналізу.

Деталізація показників по періодах являє собою розкладання загального показника по календарних періодах. Наприклад, обсяг випуску або реалізації товарної продукції може бути деталізован по дням, декадам або іншим періодам.

Необхідно відзначити, що в практиці економічного аналізу широко використовується комбінування цих видів деталізації. Так, при аналізі фонду оплати праці може бути проведена деталізація фонду оплати праці по підрозділах, категоріях працюючих, елементах виплат і по періодах.