3.5. Зу Про міжнародне приватне право 23 червня 2005 року

Розділ IX. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ СІМЕЙНОГО ПРАВА

Стаття 55. Право на шлюб

Стаття 56. Форма і порядок укладення шлюбу в Україні

Стаття 57. Укладення шлюбу в консульській установі або дип. пр.-ві

Стаття 58. Дійсність шлюбу, укладеного за межами України

Стаття 59. Шлюбний договір

Стаття 60. Правові наслідки шлюбу

Стаття 61. Майнові відносини подружжя

Стаття 62. Форма вибору права для правових наслідків шлюбу

Стаття 63. Припинення шлюбу

Стаття 64. Визнання шлюбу недійсним

Стаття 65. Встановлення та оскарження батьківства

Стаття 66. Права та обов'язки батьків і дітей

Стаття 67. Зобов'язання щодо утримання

Стаття 68. Утримання родичів та інших членів сім'ї

Стаття 69. Усиновлення

3.5. Інші національні джерела

1. ЗУ Про органи реєстрації актів громадянського стану від 24.12.1993 р.

2. Про громадянство 2001 р.

3. Про права іноземців

4. Про біженців

5. Консульський статут України (Уках Президента від 2 квітня 1994 року.

6. Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні від 03.09.2002 р.

7. Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за Кордоном //Наказ № 121/5 від 29.12.2006 р.

4. Колізійні питання укладання та визнання недійсності шлюбу

4.1. Основні колізійні питання щодо укладання шлюбу

Для колізійного регулювання питань укладання шлюбу проблеми виникають там, де особистий закон кожного з подружжя будується на різних культурно-традиційних підходах до шлюбу, і застереження про публічний порядок може ати наслідком невизнання за законом одного з подружжя шлюбу, укладеного за законом іншого з подружжя.

Умови укладання шлюбу поділяються на матеріальні й формальні.

Для матеріальних загалом застосовується особистий закон подружжя.

До формальних умов - закон місця реєстрації.

А. Матеріальні умови – позитивні чи негативні вимоги, з якими пов’язано питання про дійсність шлюбу

• шлюбна дієздатність та

• відсутність обмежень на право укласти шлюб.

Повна шлюбна дієздатність пов’язана з певним віком і псх. здоров’ям

Так відповідно до ст. 22 СКУ: шлюбний вік жінки - 17 чол.- 18 років.

У Франції, він складає для жінок – 15, чоловіків - 18 років,

У мусульм. країнах – індивідуально (досягнення статевої зрілості).

Стосовно обмежень на право укладати шлюб – імперативні норми:

1. шлюб «союз чоловіка і жінки» (виняток дозвіл на одност. шлюби)

2. добровільність: додатково – належним чином висловлена згода (наприклад у Йемені такої умови не має).

3. Досягнення мінімального шлюбного віку

4. Стан здоров’я: з-ва багатьох країн визначає певне коло хвороб, як перешкоду ШСВ моногамність: особи, що мають намір укласти шлюб, не повинні перебувати у іншому законному шлюбі.

5. не повинні бути родичами* або свояками (останнє не скрізь).

*родинні зв’язки, що є підставою для заборони шлюбу розуміються по-різному: наприклад, бокові кровні родичі не можуть укладати шлюб:

• до четвертого ступеня споріднення - Болгарія,

• до третього (Франція),

• або тільки до другого – Україна перевір,

• в Угорщині ж шлюб між кузенами є дійсним

Специфічні (зазвичай додаткові до перелічених) для окремих країн вимоги щодо укладення шлюбу:

• шлюб між особами похилого віку й молодими,

• між особами різних конфесій,

• «жалобний строк» після смерті чоловіка чи навіть розірвання шлюбу з ним, впродовж якого жінка не може вийти заміж (Франція: 300 днів, Німеччина - 10 міс.);

• між співучасниками подружньої зради

• ЦК Іспанії не можуть укладати шлюб особи, які визнані винними у смерті подружжя;

Б. Формальні умови – вимоги щодо процедури оформлення (вимоги, які є обов'язковими для процедури його вчинення)

Практично в усіх сусп-вах шлюб є проц-рою публічною й урочистою. Шлюб, як і народження родини, є важливим соціальним актом для суспільства і подружжя. Тому публічність процедури у кожному сус-ві має свої обов’язкові елементи.

Основні формальні питання :

1. Реєстрація:

Фактично існує три умовні суб’єкти, перед якими молоді мають засвідчити своє волевиявлення утворити сім’ю: громада, держава і Бог. У різних сусп-вах – різна вага цих складових, але загалом – всі три.

Перед Држ. укладання шлюбу пов’язано з його держ. реєстрацією.

За цими умовами Д-ви м/б розподілені на такі групи:

• Д., в яких офіційно визнається тільки шлюб, зареєстрований у державних органах (Франція, Бельгія, Голландія тощо);

• Д., де офіційно визнається як громадянський, так і церковний шлюб, коли право вибору форми укладення шлюбу залишено на розсуд осіб, що укладають шлюб (Австралія, Англія, Бразилія та ін.);

• Д., в яких укладення шлюбу можливе лише у церковній формі (Греція, православний Кіпр та деякі інші);

• Д., де визнаються шлюби «соmmоn law marriage» (за загальним правом) - деякі штати США, ряд провінцій Канади). У цьому випадку достатньо добровільного волевиявлення стати подружжям та фактичного початку шлюбних відносин.

2. Строки й заручини:

У більшості законодавств передбачено, що між волевиявленням укласти шлюб і укладанням шлюбу має пройти певний час. У Англії шлюб засвідчується не менш як через 48 годин з моменту подання заяви, у Франції - після 10 днів, за зак-вом України загальний строк – 1 місяць.

Особи, які виявили волю укласти шлюб – наречені (п.1 ст. 28), а їх попередня угода розглядається як заручини.

3) Оголошення про намір укласти шлюб:

В одних публічно усно, в інших через ЗМІ, в третіх - це не вимагається;

4. Попередня перевірка заяви і видача відповідним чиновником дозволу (сертифікату) на укладення шлюбу: в одних передбачена, в інших ні, в деяких зак-вах особливий дозвіл вимагає шлюб з іноземцями (Індія, Ірак, Італія, Швеція тощо).

5. Вимоги стосовно попереднього медичного обстеження