- •Тема 10. Регулювання шлюбно-сімейних відносин у мПрП План
- •Загальні особливості пр. Регул. Шсв
- •Особовості інституту шлюбу*
- •1.2. Колізійне регулювання шсв.
- •Міжнародно-правове регулювання
- •2.1. Універсальні конвенції з прав лодини
- •2.2. Спеціальні конвенції
- •2.3. Регіональні:
- •2. 4. Двосторонні угоди
- •Національне законодавство україни
- •3.2. Цку від 16 січня 2003 року
- •Глава 20 загальні положення про онп ф.О.
- •Глава 2.1 онп, що забезпечують природне існування ф.О.
- •3.5. Зу Про міжнародне приватне право 23 червня 2005 року
- •3.5. Інші національні джерела
- •4. Колізійні питання укладання та визнання недійсності шлюбу
- •4.1. Основні колізійні питання щодо укладання шлюбу
- •4.2. Укладання і питання недійсності шлюбу за законодавством України
- •5. Правові наслідки шлюбу
- •5.1. Особисті немайнові права подружжя
- •5.2 Майнові права і обов’язки подружжя
- •Правовий режим майна подружжя
- •Шлюбний договір (ш.Д.)
- •Глава 9 права та обов'язки подружжя по утриманню (ст. 75-91)
- •Глава 15. Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання (статті 180-197);
- •Глава 16. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання (статті 198-201);
- •Глава 17. Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання (статті 202-206)
- •Припинення шлюбу
- •5. Правовідносини між батьками та дітьми
- •Визнання батьківства (материнства)
- •Взаємини батьків і дітей
- •4. Правовідносини з опіки та піклування (о/п)
Тема 10. Регулювання шлюбно-сімейних відносин у мПрП План
Загальні особливості правового регулювання ШСВ
Міжнародно-правові джерела регулювання ШСВ
Національні джерела регулювання ШСВ
Колізійні питання укладання та розірвання шлюбу
Правові наслідки шлюбу
Відносини батьків і дітей
Питання усиновлення та опіки
Загальні особливості пр. Регул. Шсв
Особовості інституту шлюбу*
* Шлюб – полонізована форма іменника від дієслова «злюбитися»
Шлюбно-сімейні відносини (ШСВ) є ключовим елементом розвитку суспільства, відповідальним за тривалість суспільства у часі – через відтворення його матеріальних, ціннісних, інтелектуальних та ін. складових.
ШСВ серед інших цивільно-правових інститутів можливо найбільш тісно пов’язані з етнокультурною традицією та її складовими: історичними, етнографічними, релігійними, економічними та ін. умовами.
Усталеними формами ШСВ в історії людства є рід (клан, готра), як кровна солідарність родичів всіх поколінь і кількох ступенів спорідненості, і парна сім’я – як основа роду, побудована на добровільному шлюбному союзі чоловіка і жінки.
Однак подібно до того, як на тлі загальної домінуючої форми в деяких конкретних умовах можуть з’являтися специфічні її варіації, так в специфічних історико-соціальних умовах з’являлися екзотичні ШСВ: (напр. паналуальна родина, полігамні чи поліандрійні шлюбні відносини тощо).
Ще однією особливістю ШСВ є особлива увага до них в сфері міжнародних стандартів з захисту прав і свобод Людини (ПСЛ) адже сімейні відносини є особливо обтяженими підставами для порушення цих прав. Це, в свою чергу, має наслідком по-перше значну увагу до питань ШСВ з боку філософів права, з іншого низку спеціальних положень чи окремих актів з захисту прав людини в сфері ШСВ.
Процеси глобалізації, зростання інтенсивності міграції населення, розвиток ділових, культурних, наукових відносин між представниками різних етнокультурних традицій призводять до укладення змішаних шлюбів. Як наслідок – потужний процес взаємодії різних шлюбно-сімейних традицій загальна хаотичність, з потенціалом виділення у майбутньому загальноприйнятних для гуманістичної загальнолюдської культурної традиції ШСВ.
В європейські доктрині Нового часу розрізняють три підходи до шлюбу, які в конкретних випадках взаємодоповнюють один одного: як на «сердечний» союз подружжя; як на партнерство; як на цивільно-правову угоду чоловіка і жінки
Шлюб як «полюбовний» союз по двох незалежних і рівноправних осіб передбачає відносну свобода кожного з подружжя у питаннях визначення умов і строків спільного проживання.
Шлюб як партнерство – відносини, в основі яких лежить чітке розуміння прав і обов’язків кожного з подружжя у досягненні їхніх спільних цілей, обсяг яких визначається частково релігійними, частково звичаєвими нормами, але остаточно – домовленостями сторін.
Договірна концепція шлюбу є найбільш поширеною. Вона побудована на постулаті, що норми, які визначено законом для договірного права загалом регулюють і шлюбно-сімейні відносини.