Заліковий білет№ 24

1. Торговельна марка (знак для товарів та по­слуг) - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельній марці (знаку) буде надана правова охорона, якщо:

1) вона не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі;

2) на неї не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не одержують правову охорону позначення, що:

1. не можуть бути у винятковому використанні окремих осіб:

- державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

- офіційні назви держав;

- емблеми, скорочені чи повні наймену­вання міжнародних міжурядових організацій;

- офіційні контрольні, гарантійні і пробірні клейма, печатки;

- нагороди та інші відзнаки;

2. у силу об'єктивних причин не зможуть виконувати функції торговельної марки, оскільки:

• звичайно не мають роз­різняльної здатності та не набули такої внаслідок їх викорис­тання (наприклад, позначення "Чиста вода" щодо води);

• скла­даються лише з позначень, що є загальновживаними як позна­чення товарів і послуг певного виду (наприклад, позначення "Меблі" щодо меблів);

• складаються лише з позначень чи да­них, що є описовими (наприклад, український виробник обрав позна­чення "Париж" щодо духів);

• складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

• відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи не­обхідністю отримання технічного результату, або яка надає то­варові істотної цінності;

3) тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати із: марками, раніше зареєстрованими;;

4) відтворюють: промислові зразки, права на які нале­жать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторсь­кого права або їх правонаступників (наприклад, персонаж "Ка-пітошка"); прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, пор­трети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Для набуття права на торговельну марку на території України, достатньо, щоб зазначені вимоги до позначення були дотримані на території України. Тобто якщо навіть таке ж позначення зареєстровано на території іншої держави іншою осо­бою, це не є перешкодою для отримання свідоцтва України. При визначенні новизни позначення враховуються: по-перше, торговельні марки, зареєстровані чи заявлені для реєстрації в Україні; по-друге, марки, хоча і не зареєстровані на території України, але охоронювані на її території в силу міжнародних договорів.

Новизна марки визначається на дату подання заявки або дату пріоритету (конвенційного чи виставочного), якщо особа повідомила про нього не пізніше, ніж через три місяці після дати подання заявки.

2. Обмеження прав патентовласника.

Це передбачені законодавством випадки, коли інші особи можуть використовувати винахід, корисну модель чи промис­ловий зразок без дозволу патентовласника.

Так, не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка: 2) без комерційної мети; 3) з науковою метою або в по­рядку експерименту; 4) за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим, та виплатою йому компенсації.

Правомірне введення в цивільний обіг виробу, виготовленого з застосуванням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, вичерпує права патентовласника.

Якщо ж особа придбала продукт, виготовлений чи вве­дений в обіг з порушенням прав на винахід і не знала і не могла знати про це, то її дії не визнаються порушенням прав патенто­власника. Однак після одержання відповідного повідомлення патентовласника зазначена особа повинна припинити викорис­тання продукту або виплатити йому винагороду.

До обмеження прав патентовласника можна віднести можливість видачі примусових ліцензій. Примусова ліцензія - це дозвіл, що видається без згоди патентовласника компетентним державним органом (судом, господарським судом або Кабінетом Міністрів України) заці­кавленій особі на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Ці ж органи визначають у своєму рішенні обсяг такого застосування, термін дії дозволу, розмір і поря­док виплати винагороди власнику патенту.