19. Споживання, заощадження, iнвестицii. У макроэк-кі важливу роль грає доход. Саме завдяки доходу реальним стає попит. Але чимало важливе значення для макроэк. рівноваги грають споживання населення, заощадження й інвестиції. Класична школа приділяє велику увагу споживанню. Але разом з тим вважає, що заощадження сприяють інвестуванню і навіть ставлять знак = між заощадженнями й інвестиціями. Кейнс вносить інший подхлд, у 1-х він формулює осн. психологічний закон споживання. Зміст його в тім, що в міру росту доходу споживання увелич-ся, але в меншому ступені, чим росте доход. Частина отриманого доходу, кіт не використовується на нестатки споживання, служить джерелом чи нагромадження заощаджень населення. Споживання відіграє важливу роль і функцію. Воно зв'язано з процесом відтворення особистого фактора (раб. сили) пр-ва. Споживання - це головна складова совок. витрат, джерелом споживання явл. чистий доход. Цей доход явл. частиною особистих доходів після сплати податків. Якщо з доходу відняти споживання, то частина, що залишилася, може бути джерелом заощаджень. Як споживання, так і заощадження залежать від рівня доходу. Згідно кейнсианской теорії заощадження використовувані на нужды інвестування залежать не тільки від норми банк-го %-та, але і від очікуваного прибутку. Згідно кейнс. теорії макроэк. рівновага можлива навіть при неповній зайнятості. Заслугою Кейнса явл. розробка методів макроэк. аналізу. Серед цих методів исп-ся зіставлення загальних витрат і сукупного обсягу пр-ва нац. эк-ки, метод изятий і иньекций. Гранична схильність до заощадження - співвідношення між додатковим споживанням і додатковим доходом: MPS=( Заощадження/ Доход)*100%. Гранична схильність до споживання- відношення між додатковим споживанням і додатковим доходом: MPC=( Споживання/ Доход)*100%. 1/MPC+1/MPS=1. Середня схильність до споживання-відношення витрат на споживання до величини доходів: АРС=Споживання/Доход. Середня схильність до заощадження-відношення заощадження до доходу: APS= Заощадження/Доход.

20. Валовi та чист iнвестицii. Новацii

Інвестиції - це на виробництво і засобів виробництва, збільшення матеріальних запасів. Економісти розрізняють валові і чисті інвестиції. Валові інвестиції являють собою расходы часток вітчизняних виробників на

придбання машин, устаткування. виробничого інвентарю, житлове будівництво. Чисті інвестиції являють собою чистий приріст накопиченого капіталу.

Позитивні чисті інвестиції характерні для зростаючій економіці, у той час як негативна чиста інвестиція - для економіці в період спаду. Інновація (нова введення) - це запуск у виробництво нового продукту, упровадження нового виробничого чи методу застосування нової форми організації бізнесу. У сучасної ринкової економіки інвестиції й інновації (як форма прояву технічного прогресу) тісно зв'язані один з одним, по відколку інновація часто породжує інноваційну понад прибуток, що у деякому змісті аналогічний монопольної понад прибуток. Однак для того щоб інноваційна понад прибуток залишався постійної- на зміну одних інновацій повинні приходити інші, тобто повинний існувати інноваційний потік, заснований на систематичному застосуванні досягненні ВТИ. У масштабах

обшества в цілому систематичні інвестиції в інновації, що створюють інноваційні потоки, розширює производственны можливості економічної системи й у такий спосіб сприяє прискоренню інтенсивного типу економічного росту, росту нац. багатства і крім того переходу суспільства від індустріального типу розвитку до постіндустріального.

21. Економiчне зростання: сутнiсть, цiлi, вимiрювання, джерела. Эк. ріст - збільшення обсягу произв-ва ВВП (ВНП) і удосконалювання як умов пр-ва, так і якості що випускається пр-ции. Темпи эк. рости обчислюються в темпах приросту реального ВВП чи ВНП у процентному вираженні і звичайно підраховуються за рік, але можна і за місяць, квартал, десятиліття. Під темпами приросту ВВП розуміється відношення різниці між реальним ВВП у розглянутий і в попередній періоди до реального ВВП у попередньому періоді: У=((Уt - Уt-1) / Уt-1)* 100%. Економічний ріст є динамічним сукупним показником і характеризує стан эк-ки країни в цілому в тимчасовому аспекті. Для боее точного підрахунку темпів эк. росту можна використовувати показник реального ВВП на душу населення. До факторів економічного росту відносять: кількість і якість природних ресурсів країни; кількість і якість трудових ресурсів; обсяг капіталу як эконом. ресураса; технологія пр-ва. Усі 4 фактори відносяться до факторів пропозиції. До факторів попиту відносяться: рівень цін у эк-кі; збільшення обсягу сукупних витрат; розподіл ресурсів для задоволення суспільних потреб; регулювання хоз-ной деят-ти з боку гос-ва. Необхідно розмежовувати екстенсивний темп росту й інтенсивний розвиток эк-ки. Екстенсивний ріст - эконом. ріст, що спостерігається при залученні в пр-во додаткових ресурсів, капіталу і праці. Інтенсивний шлях розвитку припускає більш зроблену технологію пр-ва: підвищення продуктивності праці працівників; вивільнення частини раніше зайнятого населення; раціональне використання наявних ресурсів.

22. Економічний цикл та його фази. Циклічність явл. загальною формою эк. динаміки. Эк. цикл - це систематичне повторення, протягом ряду років підйомів і спадів у рівні эк. активності. Теорія циклів досліджує причини коливань эк. активності за визначений проміжок часу. Виділяють 4 фази эк. циклу: криза, депресія, пожвавлення і підйом. Криза: ринок, що усотав усі вироблені товари виявляється переповненим, але товари проолжают надходити, зменшується попит, відстає від пропозиції, стрімко падають ціни, банки підвищують позичковий %, кредит стає недоступним, розоряються підприємства, зупиняються фабрики і т.д. Депресія: обсяг пр-ва продовжує знижуватися, безробіття збільшується, інвестиційні процеси практично загасають, хоча %-е ставки низки. Пожвавлення: поступово обсяги пр-ва починають збільшуватися, безробіття скорочується, оживляються інвестиційні процеси, починається циклічне підвищення цін і ставки %. Підйом: эк-я система наближається до свого потенційного рівня, високими темпами ростуть обсяги пром-го пр-ва і ВВП, зникає безробіття, виробничі потужності працюють з високим завантаженням, продовжується ріст цін і ставки %. Підйом завершується бумом, коли эк-ка виявляється перегрітої і входить у нову кризу. Сучасний цикл характеризується такими особливостями: фаза кризи стала супроводжуватися підвищенням загального рівня цін; фаза депресії стала скорочуватися, іноді її складно знайти; фаза пожвавлення так плавно переходить у фазу підйому, що її досить складно знайти; тривалість фази підйому збільшилася. У різних економічних школах визначені різні причини эк. циклів, напр. існують такі теорії: монетаристская теорія зв'язує діловий цикл зі скороченням грошової маси і кредиту; інноваційна теорія пояснює кризу нерівномірністю процесу винаходів і технич. прогресу; політична пояснює дії політиків, що використовують грошово-кредитний механізм і податкову політику в передвиборних компаніях; теорія рівноважного ділового циклу; концепція реального ділового циклу, що пояснює коливання в рівні розвитку продуктивності праці. По тривалості цила виділяють 3 види циклів: 1) короткострокові цикли (3-4 року, цикли Китчина); 2) середньострокові цикли (8-10 років, цикл Жугляра); 3) довгострокові цикли (48-55, цикли Кондратьева).

23. Короткі, середні та великі економічні циклі. Теорія "довгих хвиль". Эк. цикл - це систематичне повторення, протягом ряду років підйомів і спадів у рівні эк. активності. Теорія циклів досліджує причини коливань эк. активності за визначений проміжок часу. До зовнішніх причин эк. циклів відносять: зміни чисельності населення; політичні, військові й ін. надзвичайні події; поява винаходів революційного характеру. До основних внутрішніх причин відносять: нестабільність інвестиційних витрат; нестабільність споживчих витрат; діяльність гос-ва в області эк-го регулювання. Сучасні кризи хар-ся такими особливостями: фаза кризи стала супроводжуватися підвищенням загального рівня цін; фаза депресії стала скорочуватися, іноді її складно знайти; фаза пожвавлення так плавно переходить у фазу підйому, що її досить складно знайти; тривалість фази підйому збільшилася; зменшилася амплітуда коливань ділової активності. Ні єдності серед економістів по питанню про тривалість цила. Тому сущ. 3 види циклів: 1) короткострокові цикли; 2) середньострокові цикли; 3) довгострокові цикли. Амер. економісти Митчел і Китчин вивели короткострокові цикли, їхня тривалість 3-4 року й обясняются ці цикли коливаннями в обсязі товарно-матеріальних запасів. Вони ще називаються циклами Китчина. Середньострокові цикли описав франц. економіст Жугляр - тривалість 8-10 років, вони звуться цикли Жугляра. Довгострокові цикли вивів росіянин учений М. Кондратьев, вивчивши період з кінця 18 століття до початку 1920 р., їхня тривалість -48-55 років, осн. їхня причина - відновлення основного капіталу, вкладеного в довгострокові продуктивні фонди.

24. Антицикліческая політика держави.

Антициклічна політика держави (стабілізаційна політика) - це комплекс заходів, спрямованих на стабілізацію економіки на рівні повної зайнятості, чи потенційного випуску. Основними інструментами політики стабілізації явл.: 1.Фіскальне (податково-бюджетне) регулювання, що припускає стягування податків, виконання визначених бюджетних витрат. 2.Монетарне (кредитно-грошове регулювання, що припускає вплив з помощбю державного контролю над грошовим обігом у країні. Сущ два типи політики: стримування й експансії. Політика стримування - це діяльність гос-ва, спрямована на обмеження сукупного попиту. Вона застосовується тоді, коли эк-ка перебуває в стадії підйому. Проводяться такі міри, як підвищення податків, скорочення витрат гос-ва, подорожчання кредиту і т.д. Політика експансії - це діяльність гос-ва, спрямована на розширення сукупного попиту. До таких мір гос-во прибігає тоді, коли эк-ка переживає стан спаду. Напр. такі міри: зниження податків, скорочення бюджетних витрат гос-ва, зниження ставок банківського % по позичках і т.д.

25. Безробіття і її вимір

Показниками зайнятості явл. загальне в зайнятих (N) і рівень

зайнятості (E). Показниками б/р явл. загальне в безробітних (F) і рівень безробіття (U). Загальне в працюючих і безробітних

громадян предст. собою эк активне чи населення загальну робсилу (L).

L=N+F Рівень зайнятості ; Е=N/L*100%, рівень б/р ; U=F/L*100%.

Їсть. рівень б/р це стійкий протягом длит. періоду часу рівень б/р, кот. відбиває найкращий для эк-ки резерв робсили, здатний досить швидко осущ. міжгалузеву і

межрегион. міграцію в соотв-ии з коливаннями попиту і споживання пр-ва. У реаль. хоз. життя внаслідок коливання рівня ділової активності факт.(тік.) рівень б/р (U) як правило відрізняється від її ест. рівня (U*). Тік. б/р може бути або нижче ест. рівня або перевищувати його. Величина на кіт факт рівень б/р перевищує ест. рівень наз.рівень цикл. б/р, тобто U цикл=Uфакт-Uест=U-U*. По своєму складі фрик. і струк. б/р постійно змінюються, однак їхній загальний рівень (тобто сума рівнів) протягом досить длит, часу періоду залишається відносно постійним. Цей "загальний" рівень б/р у эк.теорії називають природним рівнем б/р. Їсть. рівень б/р це стійкий протягом длит. періоду часу рівень б/р, кот. відбиває найкращий для эк-ки резерв робсили, здатний досить швидко осущ. міжгалузеву і межрегион. міграцію в соотв-ии з коливаннями попиту і споживання пр-ва.

26. Види безробіття. Безработица - это. пожалуй, одно из самых распространенных явлений в нашем обществе, которое в больших масштабах наносит значительный урон всей экономической системе государства. Безработица - это социально-экономическое явление, при котором часть трудоспособного населения не может найти работу, становится относительно избыточной, пополняя резервную армию труда. По определению международной организации труда, безработным является лицо, которое хочет и может работать, но не имеет рабочего места. В законе Украины «О занятости» безработным считаются граждане трудоспособного возраста, которые по независящим от них причинам не имеют заработка и трудового дохода, зарегистрированы в государственной службе занятости как лица, которые ищут работу.

. Фрикционная безработица является неизбежной, т.к. связана не с отсутствием рабочих мест, а с ожиданием, поиском или выбором данных мест на конкретном предприятии из ряда возможных. Фрикц-ая безраб-ца явл. ,обычно, кратковременной и связана с необходимостью смены работы или смены места жительства.

Структурная безр-ца явл. более продолжительной, чем фрикционная, но столь же неизбежна вследствие НТП. Она связана с изменением структуры пр-ва, когда изменяется спрос и предложение по отдельным профессиям. Возможно несоответствие структуры пр-ва и структуры подготовленной раб. силы. Она не явл. желательной с позиций наемных работников и может быть ликвидирована проведением определенных мероприятий. Она является –вынужденной безработицей. Сочетание этих типов без-цы образует естественный уровень без-цы. Этот уровень без-цы определяет уровень потенциального ВВП. Естественный уровень без-цы определяется как усредненная величина фактического уровня без-цы в стране за предыдущие 10 лет и последующие 10 лет.

Циклическая без-ца связана с циклическими колебаниями в эк-ке ,во время депрессии и падения уровня пр-ва приобретает массовый характер. .