21

Тема № 6

Документи на новітніх носіях інформації

План

1. Загальна характеристика документів на новітніх носіях інформації

2. Перфорований документ.

3. Мікрографічний документ.

4. Магнітний документ.

5. Оптичний документ.

6. Голографічний документ

1-ше питання:

Поняття "новітній" і "нетрадиційний" документ багато в чому умовні й служать для назви групи документів, що на відміну від традиційних, тобто паперових, як правило, вимагають для відтворення інформації використання технічних засобів. До цієї групи належать документи у виді фільмів, мікрофіш, звукових магнітних записів, а також у виді дискретних носіїв для комп'ютерного читання (дисків, дискет), тощо.

Носії інформації на перфострічках, перфокартах, магнітних і оптичних носіях, а також інші документи, призначені для перекладу на іншу мовну систему, прийнято відносити до групи матричних документів. Документи на найновіших носіях інформації, як правило, підлягають безпосередньому сприйняттю, зчитуванню.

Інформація зберігається на машинних носіях, а частина документів створюється і використовується безпосередньо у формі, яку читає машина.

Документи на новітніх носіях інформації відносяться до класу технічно кодованих, які містять запис, доступний для сприйняття тільки за допомогою технічних засобів, у тому числі звуковідтворюючої, проекційної апаратури або комп'ютера.

Види документів за способом запису й зчитування інформації.

№	Вид	Приклади
1.	документи на перфорованих носіях інформації (перфоровані документи)	перфокарти, перфострічки, апертурні карти
2.	документи на магнітних носіях інформації (магнітні документи)	Магнітні стрічки, магнітні карти, магнітні гнучкі диски (дискети) і тверді, а також відео-диски
3.	документи на оптичних носіях інформації (оптичні документи)	мікрографічні документи (мікрофільми, мікродиски, мікрокарти) і оптичні диски
4.	документи на голографічних носіях інформації (голографічні документи)	голограми

За характером зв'язку документів в автоматизованих системах розрізняють:

№	Вид	Характеристика
1.	машинно-орієнтований документ	призначений для запису й зчитування частини інформації, що міститься в ньому, засобами обчислювальної техніки (заповнені спеціальні форми бланків, анкет та ін.)
2.	документ, який читає машина	придатний для автоматичного зчитування інформації, яка міститься в ньому, за допомогою сканера (текстові, графічні й інші види запису, поштовий індекс)
3.	документ на носії, котрий читає машина	створений засобами обчислювальної техніки та записаний на носій, який читає машина: магнітну стрічку (МС), магнітний диск (МД), дискету, оптичний диск – і оформлений у встановленому порядку
4.	документ-машинограма (роздруківка)	створений на паперовому носії за допомогою засобів обчислювальної техніки й оформлений у встановленому порядку
5.	документ на екрані дисплея	створений засобами обчислювальної техніки та відображений на екрані дисплея (монітора), оформлений у встановленому порядку
6.	електронний документ	що містить сукупність інформації в пам'яті обчислювальної машини, призначений для сприйняття людиною за допомогою відповідних програмних і апаратних засобів.

2-ге питання:

Перфораційна карта, перфокарта (ПК) – це перфорований носій інформації у вигляді прямокутної картки з тонкого картону, щільного паперу чи пластмаси, призначеної для запису інформації шляхом пробивання отворів (перфорацій) чи вирізування її відповідних ділянок.

За конструкцією ПК поділяються на: ПК із крайовою перфорацією; із внутрішньою перфорацією, а також змішані чи комбіновані ПК.

Перфокарти ручного сортування часто називають "ручними" перфокартами. Вони поділяються на карти з внутрішньою і зовнішньою перфорацією. Карти з зовнішньою перфорацією можуть мати отвори з однієї, двох, трьох чи всіх сторін. Існують перфокарти з одним, двома, трьома й більше рядами перфораційних отворів. Найбільш поширені одно – і дворядні перфокарти. Ручні ПК дають можливість за допомогою найпростішого й дешевого устаткування приблизно в десять разів швидше робити такі трудомісткі операції, як сортування, угрупування і підбор інформації. Вони застосовуються у всіляких галузях господарства, можуть використовуватися у всіх картотеках, де добір інформації здійснюється за декількома ознаками – у відділах кадрів, постачання, збуту, у бухгалтеріях, поліклініках, бібліотеках, інформаційних службах, школах та тощо. До перфокарт ручного сортування відносять: рейтерні, щілинні, карт-ґрати, суперпозиційні (просвітні), комбіновані, клясерні, апертурні, фотографічні карти та ін. ПК ручного сортування є видом документів, що читаються людиною.

Застосування лічильно-перфораційних машин спричинило за собою створення ПК машинної обробки (сортування). Використання перфокарти як спеціального машинного носія інформації обумовлено застосуванням різних видів ПЕОМ для обробки даних. ПК машинного сортування виконані на картонному матеріальному носії. Розташування й розміри граф основного написання документа, виконаного на перфокарті, стандартизовані. Основний запис документа виконується на зворотному боці ПК, на якому немає перфораційних отворів .

Основні реквізити перфокарти

позначення документа

назва виду документа

порядковий номер зміни

номер перфокарти

спеціальні оцінки

Перфораційна стрічка, перфострічка (ПС) – носій інформації у вигляді стрічки (паперової, целулоїдної чи лавсанової), на яку дані наносяться визначеною послідовністю кодових комбінацій отворів. Сутність ПС полягає в автоматичному й стабільному записі даних, що фіксуються за допомогою заздалегідь розробленого коду (тобто комбінації отворів) на перфострічку.

Перфострічку можна використовувати у таких випадках:

при передачі або прийомі телеграфних повідомлень

при роботі на обчислювальних машинах та іншій оргтехніці, на спеціальних дешифраторах або у вихідному пристрої ЕОМ

як запис інформації наукового й технічного характеру, на різних машинах і пристосуваннях

3-тє питання:

Мікрографічний документ виконується на мікроносії у вигляді мікрокопії чи оригіналу мікродокумента. Цей клас документів складають мікрофільми (МФ), микрофіші (ФШ) і мікрокартки (МК). Мікрографічні документи або мікроформи виробляються в компактній формі на фото-, кіно-, магнітних стрічках чи оптичних дисках. Їхніми відмінними рисами є малі фізичні розміри й вага, значна інформаційна місткість, компактність збереження інформації, необхідність спеціальної апаратури для її зчитування. Прогнозований термін служби мікроформ – 500 і більше років. Мікрографічні документи є результатом репрографії, мікрографії чи мікрофільмування.

За ознакою походження мікроформи

оригінальні мікродокументи
мікрокопії	зменшують розміри оригіналу в кілька разів (10, 100 і більше). Мікрокопії завжди передує документ на паперовій основі.

Залежно від матеріальної основи

прозорі	аркушний мікрофільм для швидкого здійснення інформаційного пошуку
непрозорі	мініатюрне факсиміле, мікрокадр, мікротейк і мікрострип, мікрокриїт, мікролено

За матеріальною конструкцією

рулонні мікроформи	лінійним розташуванням мікрозображень
плоскі носії	з двомірним розташуванням мікрозображень (ФШ, непрозорі МК)
складені мікроформи	клясерні карти типу "джекет", апертурні карти

Залежно від інформаційної місткості

мікроформи великої місткості	рулонні МФ на котушках місткості до 44 тис. кадрів, ультрафіші – до 3 тис. кадрів
Малої місткості	ФШ до 60 – 100 кадрів, непрозорі МК до 100 кадрів, апертурні карти до 8 кадрів

Мікроформи відносяться до документів, зчитаних машинами, для їхнього створення й використання необхідні спеціальні апарати (читально-копіювальний або зчитувальний апарат).

Мікрофільм (МФ) – зменшена копія документа, отримана фотографічним способом. МФ містить одне чи кілька текстових і графічних мікрозображень, об'єднаних спільним змістом. За часом появи в зовнішньому середовищі МФ поділяються на два види: мікрофільми-копії і мікрофільми-оригінали. МФ-оригінал – це мікрофільм першого покоління, виготовлений у результаті безпосереднього фотографування документа. Такий МФ використовується на правах або замість оригіналу документа. МФ на правах оригіналу має відмітний символ виду "n", що розташовують на початку чи наприкінці рулону, відповідно перед і після контрольних кадрів. МФ-копія – це мікрофільм другого покоління, виготовлений у результаті послідовного копіювання МФ першого покоління n-ну кількість разів. На МФ-копії, отриманої з МФ-оригіналу, відрізний символ мають отвори (перфорації), що визначають його порядковий номер: дублікат 1-n, дублікат 2-n та ін. Розрізняють два основних види мікрофільмів: рулонний мікрофільм та мікрофільм. Мікрофільм на рулонній плівці називається рулонним МФ. Він може складатися з одного, кількох рулонів і на одному рулоні може бути кілька мікрофільмів. Такі носії, інформація на яких розміщується послідовно по всій довжині рулону – сторінка за сторінкою, креслення за кресленням, відносять до лінійних чи безупинних мікрооригіналів. За простотою й швидкістю виготовлення рулонні МФ перевершують всі інші. За одну годину можна зняти до 30 000 сторінок при зйомці в апаратах з автоматичною подачею сторінок оригіналу. Перевага рулонних мікроносіїв полягає ще й у тому, що на них може бути знята велика кількість кадрів-документів, при цьому виключається можливість втрати частини сфотографованих документів. Рулонні МФ порівняно дешеві. До недоліків рулонних МФ можна віднести складність пошуку окремого документа у їхньому масиві; складність внесення змін і додатків; підвищене зношування плівки, оскільки при кожному пошуку потрібно переглядати увесь рулон; неможливість прямого доступу до документа й ін. Незважаючи на це, рулонні МФ широко використовуються як носії інформації при виготовленні одиничних екземплярів мікрооригіналів, при створенні архівних фондів, організації масивів документів одноразового користування в НДІ, на підприємствах та ін.; при мікрофільмуванні документів великих обсягів для мініатюризації бібліотечного й довідково-інформаційного фонду, створення його страхової частини. Мікрофільм у відрізку – МФ на рулонній плівці у вигляді відрізка довжиною не більше 230 мм. Відрізки МФ уперше були застосовані в 1950-х роках для збереження і ручного пошуку мікрофільмів. При використанні даної системи рулонну плівку після експонування й обробки розрізають на відрізки по 5 – 10 кадрів. Ці відрізки вкладаються потім у наклеєні на стандартні планшети прозорі конверти. Планшети з відрізками МФ зберігаються в папці. Пошук необхідної інформації здійснюється за змістом, у якому вказуються номер планшета, а також координати кадра по вертикалі (номер конверта) і горизонталі (номер кадра).

Мікрофіша (ФШ) – плоска мікроформа з розташуванням мікрозображень у формі сітки. ФШ – це відрізок фото-, діазо- чи везикулярної плівки стандартного формату 75х125 мм, 105х148 мм, 180х240 мм, на якій у заданій послідовності розташовується мікрозображення. Читати ФШ можна на зчитувальному апараті за допомогою діапроектора. ФШ бувають оригіналами (з використанням систем ЕОМ) і копіями документів.