Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
юрпси 1-4.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
94 Кб
Скачать

Мета кримінального покарання

  • Кара засудженого

  • Виправлення засудженого

  • Загальне попередження злочинів

  • Спеціальне попередження злочинів

№4. 1. Визначити об’єкт і предмет Юрид психології

Для одержання статусу науки галузь знання повинна мати специфічні предмет і методи дослідження, понятійний апарат, систему, структуру й завдання. При цьому предмет науки є похідним, пов'язаним з об'єктом дослідження.

Предмет науки нерозривно пов'язаний з об'єктом, вони мають схожі риси. Основна структурна відмінність предмета від об'єкта полягає в тім, що в предмет входять лише головні, найбільш істотні властивості й ознаки. Об'єкт - це виділена частина об'єктивної реальності, яку можна усвідомити як існуючу матеріально або ідеально. Предмет - це пізнавана, досліджена й досліджувана частина об'єкта.

Об'єктом психологічної науки виступає психіка як властивість високоорганізованої матерії, що є особливою формою відбиття суб'єктом об'єктивної реальності, побудови невідчужуваної картини миру, саморегуляції на цій основі поводження й діяльності.

В.Л. Васильєв думає, що предмет юридичної психології становлять психічні закономірності діяльності й особистості людини в області правовий відносин. Це визначення пов'язане зі спробою об'єднати в рамках юридичної психології два домінуючих у радянській психології підходу: "діяльностний", розроблений московською школою психології, і "особистісний", затверджений ленінградською школою*.

А.В. Дулов відзначав, що предметом будь-якої науки завжди є вивчення певної групи закономірностей. Відповідно до цього, предметом психологічної науки є вивчення закономірностей виникнення, розвитку й прояву психологічних явищ, закономірностей формування психічних властивостей людини.

2. Хар-ка злочинних груп.

З позицій психології, злочинна група - це неформальне антисуспільне об'єднання осіб для спільного вчинення злочинів, що є єдиним, особливим суб'єктом діяльності. Саме спільність вчинення злочинів певного виду (корисливих, корисливо-насильницьких, насильницьких)-головне, заради чого існує злочинна група.

У цьому визначенні наявні такі кваліфікаційні ознаки:

1) мала неформальна група, тобто нечисленна за складом спільність людей, стосунки у якій нормативно, офіційно не регулюються, підтримується безпосередній особистий контакт між учасниками:

2) об'єднання учасників відбувається завдяки спільній злочинній діяльності:

3) взаємодія учасників групи певним чином організована[від ситуативних груп, де групові структури ледве визначені, до складно структурованих, де існують багатоманітні та багатопланові функціональні та психологічні взаємозв'язки);

4) група є єдиним особливим суб'єктом діяльності, тобто кожен учасник робить свій внесок відповідно до координації та розподілу ролей - з одного боку, до кожного пред'являються певні вимоги-з іншого. Такі вимоги можна умовно поділити на загальні й часткові. Загальними є вимоги здійснювати протизаконні дії, беззастережно дотримуватись норм, що склалися в групі, та внутрігрупової субординації; частковими-обачливість у поведінці, здібності та досвід вчинення злочинів, наявність певних особистісних властивостей (рішучість, сміливість, відсутність жалю до потерпілих та Ін.).