2. Стан внутрішнього контролю за формуванням та обліком основних засобів

При здійсненні та обліку операцій Острозька РДА використовує відповідну систему контролю за складанням документації щодо даних операцій, правильності їх оформлення, відповідності до облікової політики установи. Для вивчення даної інформації складається опис системи обліку і внутрішнього контролю операцій, в якому дається критична оцінка виконання процедур контролю.

Опис системи обліку та внутрішнього контролю операцій з надходження основних засобів в Острозьку РДА.

“При придбанні основного засобу за формою безготівкового розрахунку установа отримує рахунок від підприємства-постачальника. На основі цього рахунку відділ фінансово-господарського забезпечення установи здійснює оплату. Після цього начальник відділу фінансово-господарського забезпечення складає довіреність на ім’я особи, яка буде одержувати об’єкт основного засобу, і реєструє довіреність в журналі реєстрації довіреностей. Оформлюється акт прийому-передачі основного засобу, де зазначається характеристики ОЗ, вказується номер довіреності та постачальник. Відразу оформлюється інвентарна картка обліку основних засобів, де зазначається характеристика ОЗ та особа, до якої він відходить. Інвентарна картка записується в опис інвентарних карток по обліку ОЗ. Отримані накладна та податкову накладна надходять в відділ фінансово-господарського забезпечення, де проходять перевірку. На їх основі оформляється прибуткова накладна, яка згодом реєструється в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Отримані первинні документи підшиваються”.

3. Методика аудиту

Методика аудиту – це процес послідовного складання завдань та етапів, за якими буде проводитися аудиторська перевірка на підприємстві. Вона включає в себе розробку плану аудиту, конкретизацію завдань аудиту, виконання процедур для оцінки якості бухгалтерської інформації, збір свідчень для підтвердження достовірності представлення залишків на відповідних рахунках бухгалтерського обліку по встановленим критеріям, проведення перевірок на узгодженість.

3.1. Методика аудиту доходу(виручки) від реалізації товарів

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в ра­зі наявності таких умов:

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

У ринкових умовах господарювання результати діяльності суб'єктів підприєм­ницької діяльності є інформацією, яка цікавить широке коло користувачів фінансо­вих звітів.

Зокрема об'єктивна і достовірна інформація про діяльність суб'єктів господарювання необхідна:

- власникам суб'єктів господарювання для визначення стратегії їх розвитку;

- інвесторам (місцевим та іноземним) при вкладанні своїх капіталів у інші суб'єкти господарювання;

- банкам для прийняття рішення про доцільність надання кредиту;

- постачальникам для одержання гарантій повної оплати за відвантажені товари, виконані роботи і надані послуги;

- акціонерам для контролю за роботою адміністрації товариства;

- державним органам для шанування потреб макроекономіки та оцінки податкових надходжень до бюджету тощо;

- державним органам, судам, прокурорам та слідчим для підтвердження досто­вірності фінансової інформації, що їх цікавить, ураховуючи інформацію, яка є комерційною таємницею.

Користувачі, для яких достовірність фінансової інформації про доходи і фінан­сові результати є досить значною, потребують засвідчення її аудитором.

Метою аудиту доходу від реалізації товарів є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності, об'єктивності, правдивості й законності відображення в бухгал­терському обліку й фінансовій звітності доходів і донесен­ня цієї істини через аудиторський висновок до користувачів інформації. Для досягнення цієї мети необхідно:

▪ перевірити, чи відповідають показники за доходами Звіту про фінансові результати в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок його підготовки;

▪ перевірити достовірність показника прибутковості акцій;

▪ провести зіставлення показників за доходами з реалізації товарів з відповідними показниками минулого року, з плановими завданнями;

▪ підтвердити або спростувати інформацію про дані доходи, відображені у Звіті про фінансові результати, аудиторським вис­новком.

Група "Дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг)" ві­дображається за рахунком 70 "Доходи від реалізації", де узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції, товарів (робіт, послуг).

Перевірка доходів починається з перевірки відповідності показників звітності про доходи фінансово-господарської діяльності даним регістрів синтетичного й аналітичного обліку. Основними завданнями такої перевірки є:

— вивчення правильності обчислення й відображення у звітності доходу і витрат;

— реальності кожного запису на аналітичних рахунках до ра­хунків 70 "Доходи від реалізації товару”, “Собівартість від реалізації товарів” 902 і 79 "Фінансові результати".

Джерелами перевірки є:

— журнали-ордери по рахунках 23,28,301;

— первинні документи на реалізацію власної готової продукції і покупних товарів, книгу обліку РРО;

— виписки з рахунків у банках;

— прибуткові касові ордери на оприбуткування готівки за опла­чену продукцію;

— баланс, звіт про фінансові результати; податкова звітність;

— платіжні доручення (вимоги-доручення) на оплату реалізації за безготівковими розрахунками;

— регістри аналітичного й синтетичного обліку результатів фінан­сово-господарської діяльності (Головна книга, журнали-ордери й відо­мості до них за рахунками 70 "Доходи від реалізації", 902,92,93).

Під час аудиту аудитор керується Законом України "Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні", законодавством про фінансово-господарську діяльність юри­дичних і фізичних осіб, іншими нормативно-правовими актами з об­ліку і звітності, бізнес-планом і розрахунками до його обґрунтування, а також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати", Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку запасів, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Насамперед аудитор встановлює правильність визначення підприє­мством передбачуваного доходу від реалізації товарів. Інформаційною базою при цьому можуть бути кальку­ляції продажних цін на власну продукцію та покупні товари.

Аудитору слід врахувати, що норми Положення (стандарту) бух­галтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" стосуються звітів підприємств усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. У статті звіту про фінансові результати "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" показується загальна сума доходу без вирахування наданих знижок, повернення проданих то­варів, податку на додану вартість, акцизного збору. Для визначення чистого доходу (виручки) від реалізації товарів чи наданих послуг слід із доходу (виручки) від реалізації вирахувати податки, збори, знижки тощо. Аудитор перевіряє правильність визначення результату операцій­ної діяльності.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" передбачено, що дохід визнається за умови збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу. Однак не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

- сума ПДВ, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

- сума попередньої оплати продукції;

- сума авансу в рахунок оплати продукції;

- сума завдатку під заставу в погашення позики, якщо передба­чено договором;

- надходження, що належать іншим особам тощо.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією. Особливій перевірці підлягає правильність відображення в обліку тієї суми прибутку, яка повинна бути перерахована в бюджет внасл­ідок застосування до підприємства економічних санкцій за вуалювання (заниження) доходу (прибутку), пені за несвоєчасне перераху­вання податків. Суми таких санкцій покриваються за рахунок при­бутку, який залишається в розпорядженні підприємства, і на величи­ну оподаткованого доходу (прибутку) не впливають.

Таким чином, під час перевірки фактичного прибутку слід вста­новити насамперед правильність відображення у звітності фактичної виручки (доходу) від реалізації товарів. Для цього ревізор використовує такі джерела інформації:

◘ По-перше, на підставі вищевказаних документів аудитор зіставляє дані Звіту про фінансові результати за статтею "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" з даними Головної книги з рахунка 70 "Доходи від реалізації". Сума розбіжностей повинна дорівнювати сумі податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (коди рядків 015, 020, 030 звіту про фінансові результати). Якщо встановлено невідповідність суми, відоб­раженої в Головній книзі й оборотній відомості за синтетичними рахунками з кредиту рахунка 70 "Доходи від реалізації", сумі, одер­жаній після зменшення суми виручки у Звіті про фінансові результа­ти на суму ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу, то ревізор з'ясовує причину такої невідповідності та вживає разом із головним бухгалтером заходи щодо її виправлення відповідно до чинного законодавства.

◘ По-друге, аудитор перевіряє правильність відображення у звітності собівартості реалізованих товарів. З цією метою слід зіставити дані Головної книги (оборотної відомості за синтетичними рахунками) з записами в журналах-ордерах за рахун­ками 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витра­ти операційної діяльності".

◘ По-третє, перевіряють правильність і законність оформлення опе­рацій щодо відпуску товарів у первинних документах: слід зіставити за накладними, рахунками-факту­рами, відповідність дат. При розбіжності дат слід порівняти період відображення операції в обліко­вому регістрі з датою їх оплати за випискою банку й платіжним дорученням чи видатковим касовим ордером.

Операції з реалізації товарів відіграють основну роль у формуванні результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта, тому їх достовірність є і досить високою.

Для успішного проведення перевірки процесу реалізації аудитор повинен мати уявлення про характер і особливості ринків збуту продукції, і що випускається господарюючим суб'єктом, про конкурентну ситуацію на цих ринках, про платоспроможність споживачів цієї продукції.

При перевірці операцій з обліку доходів від реалізації товарів аудитору слід з'ясувати:

-- наявність Наказу про облікову політику підприємства із зазначенням умов визнання доходів від реалізації товарів;

-- правильність визначення і законність відображення фактичного доходу від реалізації товарів на рахунках бухгалтерського обліку;

-- законність і обгрунтованість створення резервів по сумнівних боргах;

-- правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на бартерній основі. При цьому необхідно встановити, чи немає випадків нерівномірного відображення цих операцій, обминаючи рахунок 70 "Доходи від реалізації"', а також чи правильно визначений фінансовий результат від реалізації товарів за бартерною угодою;

-- правильність ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунках: 70 "Доходи від реалізації", 791 "Результат основної діяльності", 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

В ході проведення перевірки повинно бути підтверджено, що:

 операції з реалізації належним чином санкціоновані;

 на рахунках бухгалтерського обліку відображені всі реально здійснені угоди з продажу;

 реалізація своєчасно відображена на відповідних рахунках обліку;

 вартісна оцінка операцій з продажу правильно визначена;

 суми продажу правильно класифіковані;

 суми дебіторської заборгованості по розрахунках за поставку товарів правильно відображені на відповідних рахунках.

Правильність відображення операцій з реалізації встановлюється в ході вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки даних, відображених в облікових регістрах господарюючого суб'єкта, з первинними документами і навпаки.

Аудитору необхідно перевірити дотримання політики господарюючого суб'єкта щодо надання кредитів покупцям, перевірки замовлень на продаж за книгою реєстрації, процедур доставки та ціноутворення при виконанні щоденних операцій. Перевірка проводиться шляхом порівняння фактичних цін по різних видах товарів, умов оплати транспортних витрат або доставки, вказаних в рахунках, з даними відповідних документів, затверджених керівництвом. Фактичні ціни та умови доставки, що одержуються з рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних, можна порівняти із затвердженими прайс-листами, номенклатурою цін, іншими документами, які визначають порядок та умови реалізації.

Методика проведення аудиторської перевірки доходу (виручки) від реалізації товарів полягає насамперед в визначенні завдань та етапів проведення такої перевірки. Основними з них є:

♦ перевірка дійсної наявності доходу(виручки) від реалізації на дату балансу;

♦ перевірка передачі покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних із правом власності на товари. Визначення моменту, у який відбувається передача, пов'язане з правом власності на товари. У більшості випадків передача ризиків і вигод від володіння збіга­ється з передачею юридичного права власності або з передачею в управління покупцеві (торгівля). В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не завжди одночасно з передачею юридичного права власності. Можливі ситуації, за яких підприємство-продавець зберігає ризики і вигоди за собою, наприклад:

а) коли відвантажена продукція підлягає подальшому монтажу, і цей монтаж є вагомою частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

б) коли покупець має право анулювати придбання з причин, визначених у кон­тракті на реалізацію, і підприємство-продавець не впевнене в неповерненні продукції;

♦ управління і контроль за реалізованими товарами. Тобто якщо підприємство залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованими товарами, то дохід від такої реалізації не визнається;

♦ перевірка того, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод;

♦ перевірка того, що витрати, пов'язані з операцією реалізації товарів, достовірно визначені.