
- •Мета та завдання магістерської кваліфікаційної роботи
- •Структура, зміст та обсяг магістерської кваліфікаційної роботи
- •Зміст пояснювальної записки
- •РЕкомендації з виконання магістерської кваліфікаційної роботи Реферат
- •Розділ 1. Науково-дослідницький розділ Постановка завдання дослідження
- •Огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень
- •Розділ 2. Проектно-дослідницький розділ
- •Розробка елементів комп’ютеризованих технологій та систем видавничо-поліграфічного виробництва (теоретично-проектний розділ)
- •Перевірка адекватності роботи (тестування) запропонованих елементів комп’ютеризованих технологій та систем видавничо-поліграфічного виробництва (експериментальний розділ)
- •Розділ 3. Розробка елементів конкретної дидактики
- •Розділ 4. Аналіз економічної ефективності розробки
- •Розділ 5. Безпека життя і діяльності людини
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Вказівки з оформлення матеріалів магістерської кваліфікаційної роботи
- •Оформлення пояснювальної записки
- •Оформлення додатків
- •Оформлення ілюстративного матеріалу магістерської кваліфікаційної роботи
- •Рекомендації щодо підготовки доповіді та мультимедійної презентації, яка її супроводжує
- •Електронна форма подання магістерської кваліфікаційної роботи
- •Порядок подання до захисту та захист магістерської кваліфікаційної роботи Подання магістерської кваліфікаційної роботи до захисту
- •Захист магістерської кваліфікаційної роботи
- •Відзив керівника магістерської кваліфікаційної роботи
- •Вимоги до рецензії на магістерську кваліфікаційну роботу
- •Література
- •Додатки
РЕкомендації з виконання магістерської кваліфікаційної роботи Реферат
Реферат – це короткий виклад змісту пояснювальної записки, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з магістерською кваліфікаційною роботою. Він має містити відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел та додатків. Реферат виконується державною та однією або двома іноземними мовами.
Вступ
У вступі стисло викладають оцінку сучасного стану проблеми, існуючі пробіли знань в цій предметній галузі, світові тенденції вирішення поставлених задач, актуальність магістерської кваліфікаційної роботи та підстави для її проведення, мету та задачі дослідження, галузь застосування результатів виконаної роботи, отримані нові результати. Вступ має також містити короткий опис усіх розділів та послідовність виконання індивідуального завдання.
Розділ 1. Науково-дослідницький розділ Постановка завдання дослідження
У даному параграфі здійснюється пошук і визначення основного напряму й передбачуваного результату всього дослідження МКР. Для цього студент повинен виконати наступні дослідницькі операції:
1) визначити актуальність теми;
2) визначити прикладну проблему та виявити протиріччя;
3) наукову проблеми;
4) дати кінцеве формулювання мети дослідження;
5) визначити об'єкт дослідження;
6) визначити предмет дослідження;
7) сформулювати гіпотезу дослідження;
8) сформувати перелік завдань дослідження;
9) визначити методи дослідження;
10) скласти перелік етапів дослідження.
При обґрунтуванні актуальності теми дослідження доцільно визначити й описати:
ступінь її пропрацьованості у вітчизняній і закордонній науці (на основі аналізу літературних джерел),
стан потреби (науки й/або практичної діяльності) у розв’язанні питань, що визначають тему,
рівень практичного втілення.
Аналіз актуальності теми повинен дозволити визначити прикладну проблему та виявити й сформулювати протиріччя, на усунення якого буде спрямована МКР. При цьому під виявленням протиріччя розуміється дослідницька операція, що складається у виявленні порушених зв'язків між елементами системи (процесу), що забезпечують своєю єдності їхній розвиток.
При формулюванні протиріччя необхідно віддзеркалити виявлені порушені зв'язки між елементами системи (процесу), в яких завжди є «слабка ланка», що перешкоджає успішному розвитку. Формулюється протиріччя або за допомогою прийменника «між», або конструкцією «з однієї сторони..., а з іншої...». Наприклад, для теми «Технологія створення електронного підручника» його можна сформулювати в такий спосіб: «... з однієї сторони необхідно скорочувати час на отримання нових знань, вмінь та/або навичок щодо розвязання певного завдання, а з іншої – пошук необхідної інформації повязано з переглядом та аналізом величезногу обсягу навчальних матеріалів, що потребує значних витрат часу».
Формулювання протиріччя дозволяє точно визначити наукову проблему МКР, тобто визначити яких наукових результатів недостатньо для розв’язання протиріччя. Наукова проблема повинна звучати: «Наукова проблема полягає у відсутності науково-обґрунтованих методичних рекомендацій щодо технології створення електронного підручника, який відповідає вимогам кожного окремого користувача».
Відповідно до визначеної наукової проблеми формулювання мети дослідження має містити назву наукового результату(ів), що буде отриманий студентом у ході його дослідження, і дозволить розв’язати виявлене протиріччя. Так у наведеному прикладі мета повинна звучати: «... розробка методичних рекомендацій щодо технології створення електронного підручника «за вимогами». Мета як передбачення результату дослідження завжди формулюється в позитивній формі оповідальної пропозиції, звичайно за допомогою дієслівних форм або віддієслівних іменників: «розробити», «виявити», «удосконалити», «обґрунтувати», «визначити», «розробка», «виявлення» і т.д.
Після визначення мети дослідження необхідно виконати серію операцій (5 – 10), що уточнюють і конкретизують пошуково-дослідницьку діяльність.
Визначення об'єкта дослідження пов'язане з вибором наукового (теорії, вчення (рос. учения) або концепція, що визначають характер дослідження) або практичного (конкретні системи, процеси або ситуації) простору, у рамках якого ведеться дослідження.
Об'єкт дослідження визначає умови, у яких і буде здійснюватися робота з досягнення наміченої мети.
У розглянутій темі формулювання об'єкта дослідження повинна звучати у такий спосіб: «Об'єктом дослідження було обрано електронний підручник».
Визначення предмета дослідження пов'язане з виділенням частини об'єкта дослідження, що підлягає спеціальному вивченню й, можливо, перетворенню. По суті, предмет дослідження є тією частиною протиріччя, на розв’язання якої спрямоване дослідження МКР. Тому формулювання предмета дослідження повинна бути майже ідентичним меті. Так, для розглянутої як приклад теми, предмет дослідження повинен звучати: «Предметом дослідження є технологія створення електронного підручника».
Після визначення об'єкта й предмета дослідження необхідно розробити гіпотезу дослідження, що являє собою припущення про шляхи досягнення мети в напрямку перетворення предмета дослідження та/або створення умов для його розвитку й удосконалювання.
У розглянутому прикладі можлива наступна гіпотеза: «Створення електронного підручника «за вимогами» можливе, якщо він буде формуватися автоматично за запитом користувача на основі заздалегить підготовленних навчальних матеріалів, спрямованних на вирішення певного завдання та організованих у вигляді «дерева знань».
Завдання дослідження являють собою декомпозицію мети дослідження. Завдання виділяються відповідно до логіки дослідження й надалі, рішення кожної з них буде являти собою окремий розділ МКР. Найбільш типовими завданнями, характерними для науково-практичних досліджень, є:
1) завдання вивчення теорії, що потрібна для перевірки конкретної гіпотези («вивчити стан досліджень в області організації «дерева (системи) знань» або «проаналізувати існуючі підходи до створення електронного підручника»);
2) завдання вивчення й узагальнення практичного досвіду. Даний клас завдань може бути використаний для обґрунтування актуальності теми, вивчення тих чи інших процесів або явищ, а також для обґрунтування (підтвердження) адекватності й доцільності використання, запропонованих у МКР рішень. Так завдання вивчення й узагальнення практичного досвіду може звучати: «Проаналізувати освітньо-професійні програми та освітньо-кваліфікаційні характеристики як прототип «дерева знань»;
3) завдання розробки нових методів, підходів, методик, способів, механізмів, алгоритмів і т.п. Наприклад, «розробка моделі «дерева знань» або «розробка алгоритму формування контенту електронного підручника «за вимогами»;
4) завдання впровадження науково-практичних результатів у навчальний процес ВНЗ й/або підприємства повинні формуватися наступним чином: «Розробка методичних рекомендації до підготовки навчального матеріалу для завантаження в систему «(назва автоматизованої системи для створення електронного підручника «за вимогами»)»;
5) завдання оцінки економічної ефективності пропонованих рішень. Даний клас завдань спрямований на визначення доцільності впровадження запропонованих рішень. Завдання даного класу повинні звучати за такий спосіб: «Оцінка економічної ефективності розробки системи «(назва автоматизованої системи для створення електронного підручника «за вимогами»)».
Завдання варто формулювати за допомогою дієслів, а також іменників: «проведення», «вивчення», «узагальнення», «розробка».
У МКР повинні бути присутні усі п’ять класів завдань.
При визначенні завдань треба пам'ятати, що жодна з них не може повторювати мету або бути ширше її. Мета досягається через розв’язання завдань, а тому кожна з них повинна своїм рішенням просувати дослідження до наміченої мети. У підсумку сумарний результат отриманий від рішення всіх завдань повинен відповідати поставленій в роботі меті.
Методи дослідження визначаються поставленими завданнями. Для розв’язання кожної з них потрібні особливі методи. Для теоретичних досліджень можуть бути корисними методи аналізу й синтезу, комп'ютерне моделювання й т.д. Для емпіричних досліджень – методи спостереження, вивчення продуктів діяльності й документації, експеримент, різні види опитувань і т.д.
Особливо виділяються методи обробки отриманих даних – конкретних фактів або статистичних показників. У такому випадку говорять про методи якісного й кількісного, тобто статистичного аналізу. Перші – методи понятійного опису, другі – математичного опису досліджуваних явищ.
У МКР треба віддзеркалити взаємозв'язок методів дослідження й розв'язуваних з їхньою допомогою завдань, а також обґрунтування такого вибору.
Основні елементи наукового дослідження та приклади їх формулювання наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Основні елементи наукового дослідження та приклади їх формулювання
Елемент наукового дослідження |
Приклади формулювання |
Тема МКР. Технологія створення електронного підручника |
|
Прикладна проблема |
Відсутність підручника, зміст якого точно відповідав би інформаційним потребам конкретного користувача під час розвязання того чи іншого завдання. |
Протиріччя |
З однієї сторони необхідно скорочувати час на отримання нових знань, вмінь та/або навичок щодо розвязання певного завдання, а з іншої – пошук необхідної інформації повязано з переглядом та аналізом величезногу обсягу навчальних матеріалів, що потребує значних витрат часу |
Наукова проблема |
Наукова проблема полягає у відсутності науково-обґрунтованих методичних рекомендацій щодо технології створення електронного підручника, який відповідає вимогам кожного окремого користувача |
Мета МКР |
Метою МКР є розробка методичних рекомендацій щодо технології створення електронного підручника «за вимогами» |
Об'єкт дослідження |
Об'єктом дослідження було обрано електронний підручник |
Предмет дослідження |
Предметом дослідження є технологія створення електронного підручника |
Гіпотеза дослідження |
Робоча гіпотеза МКР полягає у наступному: створення електронного підручника «за вимогами» можливе, якщо він буде формуватися автоматично за запитом користувача на основі заздалегить підготовленних відносно навчальних матеріалів, спрямованних на вирішення певного завдання та організованих у вигляді «дерева знань» |
Завдання дослідження |
Завдання вивчення теорії: Вивчити стан досліджень в області організації «дерева (системи) знань» Проаналізувати існуючі підходи до створення електронного підручника Завдання вивчення й узагальнення практичного досвіду: Проаналізувати освітньо-професійні програми та освітньо-кваліфікаційні характеристики як прототип «дерева знань». Завдання розробки нових методів Розробка моделі «дерева знань». Розробка алгоритму формування контенту електронного підручника «за вимогами». Завдання впровадження науково-практичних результатів Розробка методичних рекомендації до підготовки навчального матеріалу для завантаження в систему «(назва автоматизованої системи для створення електронного підручника «за вимогами»)» Розробити методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи «Технологія створення електронного підручника «за вимогами». Завдання оцінки економічної ефективності пропонованих рішень Розробка методики розрахунку економічного ефекту від впровадження «(назва автоматизованої системи для створення електронного підручника «за вимогами»)» Оцінка економічної ефективності розробки системи «(назва автоматизованої системи для створення електронного підручника «за вимогами»)» |
Тема МКР. Технологічний процес створення електронної версії комбінованого видання |
|
Прикладна проблема |
Прикладна проблема полягає у необхідності створення двох окремих технологічних процесів для додрукарського опрацювання інформації для друкованого та електронного видань. |
Протиріччя |
«… з одного боку скорочення часу додрукарського опрацювання інформації можливо у випадку, якщо параметри електронного варіанту видання та його складових будуть повністю ідентичним параметрам електронного оригінал-макету друкованого видання. Це означає, що електронний варіант видання не буде певною мірою відповідати вимогам до електронних видань. З іншого боку, створення електронного варіанту видання, який повною мірою відповідає вимогам до даного класу видань, потребує виконання окремого технологічного процесу, що призводить до значних витрат часу» |
Наукова проблема |
Наукова проблема полягає у відсутності методичних рекомендацій щодо технологічного процесу додрукарського опрацювання комбінованого видання |
Мета МКР |
Розробити технологічний процес створення електронної версії комбінованого видання на основі підготовленого до друку електронного оригінал-макету. |
Об'єкт дослідження |
Об'єктом дослідження було обрано технологічний процес додрукарського опрацювання інформації комбінованого видання. |
Предмет дослідження |
Предметом дослідження є процес перетворення електронного оригінал-макету друкованого видання у його електронний варіант. |
Гіпотеза дослідження |
Скорочення часу технологічного процесу додрукарського опрацювання інформації можливо, якщо розробити автоматизований механізм перетворення оригінал-макету друкованого видання у його електронний варіант на основі зв’язків та співвідношень між їх параметрами. |
Завдання дослідження |
Завдання вивчення теорії: Вивчити стан досліджень в області технологічних процесів додрукарського опрацювання інформації комбінованих видань Завдання вивчення й узагальнення практичного досвіду: Проаналізувати вимоги до електронного оригінал-макетів друкованого видання та його електронним варіантом. Здійснити параметризацію електронного оригінал-макетів друкованого видання та його електронним варіантом. Завдання розробки нових методів тощо Розробка методичних рекомендації щодо встановлення зв’язків та співвідношень між параметрами оригінал-макетів друкованого видання та його електронним варіантом. Розробити автоматизований механізм перетворення оригінал-макету друкованого видання у його електронний варіант. Завдання впровадження науково-практичних результатів Розробити методику впровадження автоматизованого механізму перетворення оригінал-макету друкованого видання у його електронний варіант в технологічний процес додрукарського опрацювання інформації комбінованих видань. Розробити методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи «Механізм перетворення оригінал-макету друкованого видання у його електронний варіант» Завдання оцінки економічної ефективності пропонованих рішень Розробка методики розрахунку економічного ефекту від впровадження механізму перетворення оригінал-макету друкованого видання у його електронний варіант |
Для визначення послідовності рішення завдань дослідження необхідно сформувати перелік етапів дослідження і їхніх взаємозв'язків і відносини. Типовими етапами дослідження є:
1) вивчення теоретичного матеріалу (рішення завдання вивчення теорії);
2) вивчення практики (рішення завдання вивчення й узагальнення практичного досвіду);
3) розробка рішення та доведення його життєздатності (проведення експериментів);
4) аналіз економічної доцільності впровадження запропонованих рішень у виробничу діяльність поліграфічних підприємств;
5) розробка елементів конкретної дидактики щодо впровадження наукових результатів у навчальний процес в умовах ВНЗу та/або виробництва;
6) написання самої роботи.
Опис етапів повинне обов'язково супроводжуватися календарним графіком його виконання, що повинен бути погоджений з контрольними точками дослідницької діяльності.
Таким чином, даний параграф стосується процедурної сторони МКР. Формуючи цю частину наукового апарату, студент повинен змоделювати все дослідження, направляючи його на досягнення вже поставленої мети. Визначивши об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання, методи й етапи дослідження, можна приступитися до нього самому, виконуючи його поетапно й за допомогою певних методів.