Програма курсу “Етика та естетика”. Лекції.

1. Предмет і система вузлових понять (категорій) етики та естетики.

1.1. Місце і значення етики та естетики у духовно-практичному освоєнні світу.

1.2. Етика та естетика як теоретичне знання.

1.3. Система вузлових понять (категорій) етики та естетики.

Структура етики (сфери, основні елементи та проблеми).
1. Діяльне (практичне) і свідоме (теоретичне) в моралі й естетиці.
2. Елементи моральної діяльності: особливості їх взаємодії.
3. Моральна свідомість. Сфери буття людського сумління.
4. Моральна диспозиція особи. Переконання та ціннісні орієнтації.

Структура естетики (сфери, основні елементи та вузлові проблеми).

3.1. Особливості структурних елементів естетики.

3.2. Елементи естетичної діяльності й особливості їх взаємодії.

3.3. Естетична свідомість. Сфери буття краси.

3.4. Естетичне відношення. Смак і ціннісні орієнтації в естетиці.

Тема 1. Предмет і система вузлових понять (категорій) етики та естетики.

У даній темі розглядаються такі питання:

1. Місце і значення етики та естетики у духовно-практичному освоєнні світу.

2. Етика та естетика як теоретичне знання.

3. Система вузлових понять (категорій) етики та естетики.

Етика й естетика – це не лише специфічні стосунки та відношення людей, але й своєрідне філософське знання, пов’язане з особливостями ставлення до світу. Отже, етика й естетика являють собою системи своєрідних знань, не схожих за своїми модальністю й статусом ні на які інші. Водночас вони виступають як особливі форми суспільного усвідомлення світу людьми, як особливі світоглядні форми духовно-практичного освоєння дійсності. Спробуємо визначити їхнє місце й значення у широкому світоглядному контексті (дивись схематичний рисунок на наступній сторінці та деякі пояснення до нього).

1.1. Місце і значення етики та естетики у духовно-практичному освоєнні світу

Мораль і естетика у системі освоєння світу за законами істини, добра і краси. Перше на що слід звернути увагу у цій темі – на спосіб буття людини у світі, на світоглядну культуру в цілому та її особливі формоутворення. Мораль і естетика займають важливе місце у системі освоєння світу за законами істини, добра та краси. Ідеали істини, добра і краси у їх єдності від давнини символізують гармонійну цілісність людської культури, повноту сенсожиттєвих потенцій особи, тобто її духовність. Особливістю духовно-практичного осягнення світу у порівнянні з практичним і теоретичним є стабільне збереження сумірного людині сенсу буття.