Тема 8. Дослідження конкурентного середовища та конкурентів

1. Сутність та види конкуренції

2. Стратегії конкурентної боротьби

3. Конкурентні ситуації та дослідження їх

4. Дослідження конкурентного середовища

5. Дослідження конкурентів підприємства

1. Сутність та види конкуренції

За умов ринкової економіки головною рушійною силою є кон­куренція (від лат. сопсиrе— бігти до мети). Саме вона своїм по­тужним впливом спонукає товаровиробника постійно шукати і знаходити нові потреби і способи їх задоволення, напрями діяль­ності, шляхи підвищення показників своєї роботи.

Першим сформулював поняття конкуренції Адам Сміт 1776 року у своїй книжці «Дослідження про природу і причини багат­ства народів». Він дав визначення конкуренції як суперництва, що підвищує ціни за скорочення пропозиції і зменшує ціни за надлишкового пропонування. Він також визначив так званий принцип «невидимої руки», відповідно до якого попит, пропози­ція, прибуток, ціна, позиковий відсоток у межах гостро конкурент­ної ринкової системи немов спрямовуються невидимою рукою і сприяють власним інтересам підприємців, слугують інтересам суспільства.

Зараз, як зазначає П. Дойль, конкуренція в більшості галузей, безумовно, стає дедалі жорсткішою і слабкі «гравці» вже «попро­сили заміни». Ринкові бар'єри були «зметені» зниженням тари­фів, транспортних зборів і пришвидшення поширення інформації щодо ринкових можливостей у режимі «реального часу». Змен­шення прибутку і тиск на компанію з боку зацікавлених у її ді­яльності груп змушує товаровиробників постійно підвищувати конкурентоспроможність і результативність своєї роботи [21, с. 504]. Звідси, за словами П. Друкера, конкуренція має стати стратегічною метою всіх установ. Жодна установа, чи то комер­ційне підприємство, університет чи лікарня, не можуть сподіва­тися на виживання, а тим паче на успіх, якщо не відповідатимуть стандартам, які встановлюють лідери індустрії, хоч би в якій час­тині світу вони перебували [22, с. 12].

Отже, конкуренція — це властиве товарному виробництву змагання (боротьба) між окремими суб'єктами господарювання (конкурентами) за вигідніші умови виробництва та збуту товарів, а отже, за можливість досягнення вищих результатів своєї діяльності.

За ринкових умов конкуренція здійснює такі функції:

• стимулює впровадження досягнень науково-технічного прогресу; нових якісних товарів та послуг;

• сприяє кращому формуванню й використанню здібностей і знань;

• вимагає вибору найефективніших форм власності й госпо­дарювання;

• впливає на формування раціональних та ефективних ринко­вих організаційних структур;

• виховує підприємництво, новаторство і винахідництво;

• сприяє підвищенню ефективності діяльності, економії ре­сурсів;

• визначає ринкову вартість товарів.

Детальніше збагнути сутність і роль конкуренції допоможе визначення її видів. Так, за родовою ознакою конкуренцію поді­ляють на вільну та монополістичну. Вільна (досконала) конкурен­ція — це змагання між значною кількістю відносно невеликих і приблизно рівних підприємств. Монополістична між велики­ми підприємствами, що утворилися внаслідок конкуренції вироб­ництва.

Залежно від рівня взаємозамінності продукції конкуренцію поділяють на такі види:

• конкуренція торгових марок (між підприємствами, що про­понують подібні продукти (послуги) тим самим цільовим групам покупців за приблизно рівними цінами);

• галузева конкуренція (між підприємствами, що працюють в одній галузі);

• формальна конкуренція (між підприємствами, що пропо­нують продукцію, яка задовольняє ті самі послуги);

• загальна конкуренція (між різноманітними підприємствами, що змагаються за гроші однієї групи споживачів).

За головними формами вияву конкуренцію поділяють на ці­нову і товарну. Цінова конкуренція може бути прямою (безпосе­реднє зниження цін і широке інформування про це) та непрямою (виведення на ринок нового товару за цінами старого — поперед­ньої моделі чи модифікації). Своєю чергою, товарна конкуренція поділяється на функціональну (між різними товарами, що задо­вольняють одну потребу), видову (між різними товарами, що за­довольняють одну потребу, але різняться за певними суттєвими параметрами) та предметну (між ідентичними товарами різної ба навіть однакової якості), монопрофільну (за одним товаром) і по- ліпрофільну (за кількома товарами).

Крім цього, в структурному нлані можна виокремити галузе­ву (між підприємствами однієї галузі) та міжгалузеву конкурен­цію, за територіальною ознакою — регіональну, в межах країни, в межах регіону світу і світову (глобальну). Саме останню ви­знають основною рушійною силою розвитку економіки. З огляду на суб'єктів конкуренції розрізняють конкуренцію типу «товаро­виробник — товаровиробник», «покупець — покупець», «товаро­виробник — покупець»; щодо об'єкта — конкуренцію за ринки збуту, канали розподілу, ринки закупівель, канали комунікацій; за станом — потенційну й активну, цілеспрямовану й хаотичну, тимчасову й постійну.

Існує також поняття «недобросовісна конкуренція». Згідно зі статтею 10 Паризької конвенції стосовно охорони промислової власності, актом недобросовісної конкуренції вважається такий, що не відповідає чесним звичаям у промислових і торгових спра­вах. В Україні 7 червня 1996 року набув чинності Закон «Про за­хист від недобросовісної конкуренції» № 236/96—ВР (зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 18 листопада 1997 року № 642/97 ВР та від 30 червня 1999 року № 783-ХІУ). Згідно з цим Законом, недобросовісною конкуренцією є будь-які дії в конкуренції, які суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Згідно із цим Законом до актів недобросовісної конкуренції належать:

• неправомірне використання ділової репутації суб'єктів гос­подарювання: неправомірне використання чужих означень, рек­ламних матеріалів, упаковки, товарів іншого товаровиробника (під виглядом своїх), копіювання зовнішнього вигляду виробів, порівняльна реклама;

• створення перепон суб'єктам господарювання в процесі конкуренції й досягнення неправомірних переваг у конкуренції: дискредитація суб'єкта господарювання, купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом, схиляння до бойкоту суб'єкта господарювання, дискримінація покупця (замовника), розторгнення договору з конкурентом, під­куп робітників постачальника чи покупця (замовника);

• неправомірне збирання, розголошення та використання ко­мерційної таємниці.

За здійснення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, Антимонопольний комітет України накладає штрафи. Передбача­ється також адміністративна, громадянська та кримінальна відпо­відальність.