- •Рецензенти
- •Автори підручника
- •§ 1. Політика у сфері виконання покарань
- •§ 2. Кримінально-виконавче право: його предмет і метод
- •§ 3. Діяльність органів та установ виконання покарань як предмет регулювання кримінально-виконавчого права
- •§ 4. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Принципи кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Наука кримінально-виконавчого права
- •України
- •§ 1. Загальна характеристика кримінально-виконавчої системи України
- •§ 2. Управління кримінально-виконавчою системою. Органи виконання покарань та їх компетенція
- •§ 3. Установи виконання покарань
- •§ 4. Взаємодія органів та установ виконання покарань з іншими органами держави, підприємствами та установами
- •Кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізаціі засуджених
- •Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •Виконання покарання у виді громадських робіт
- •Виконання покарання у виді виправних робіт
- •§ 1. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт
- •§ 2. Умови відбування покарання у виді виправних робіт
- •§ 3. Порядок притягнення засуджених до відбування покарання у виді виправних робіт
- •§ 4. Обчислення строку відбування покарання у виді виправних робіт
- •§ 5. Порядок зняття з обліку осіб, засуджених до виправних робіт
- •§ 1. Загальний порядок виконання покарання у виді арешту
- •§ 2. Особливості виконання покарання у виді арешту відносно військовослужбовців
- •Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •Класифікація засуджених до позбавлення волі і їх розподіл за видами установ виконання покарань
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 1. Правові підстави та мета залучення засуджених до праці
- •§ 2. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 3. Пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
- •§ 2. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі неповнолітніми
- •§ 1. Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі
- •§ 2. Звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Звільнення на підставі закону про амністію та акта про помилування
- •§ 4. Звільнення у зв'язку з скасуванням вироку і закриттям кримінальної справи
- •§ 5. Звільнення у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •§ 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •§ 7. Звільнення на підставі хвороби
- •§ 8. Інші підстави звільнення від відбування покарання
- •Загальна частина
- •Особлива частина
§ 1. Загальний порядок виконання покарання у виді арешту
Арешт, відповідно до ст. 51 КК України, є одним з видів кримінальних покарань. Це нове для кримінального права покарання.
Частина 1 ст. 60 КК України встановлює, що покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
Арешт є основним покаранням, відповідно до якого засуджений на строк, встановлений вироком суду, поміщається в спеціальну установу— арештний дім ( ст. 50 КВК України). Засуджені до арешту військовослужбовці відбувають покарання на військових гауптвахтах.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КВК України засуджений відбуває весь строк покарання в одному арештному домі.
Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому знаходженню засудженого в даному арештному домі (ч. З ст. 50 КВК України, п. 19 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).
Згідно з п. 19 Правил особи, засуджені до арешту, тимчасово, до створення арештних домів, відбувають покарання в слідчих ізоляторах за місцем засудження.
Порядок і умови виконання арешту регулюється главою 12 КВК України і розділом 3 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, встановленими ст. 115 КВК України, і тримаються в окремих камерах по 3-Ю осіб в одній камері.
У разі необхідності та з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.
Відповідно до ст. 51 КВК України і п. 19 Правил засуджених розміщу-Ють у камерах з дотриманням таких умов:
113
- чоловіки окремо від жінок;
— неповнолітні — окремо від усіх інших категорій засуджених;
- засуджених, яких вперше притягнуто до кримінальної відпо відальності, — окремо від осіб, які раніше притягались до криміналь ної відповідальності;
засуджених, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі, — окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання у виді позбавлення волі;
засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури юстиції та правоохоронних органах, — окремо від інших засуджених;
іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, — окре мо від інших засуджених.
При розміщенні засуджених у камерах обов'язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.
Засуджені до арешту мають обов'язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені КВК України для відбування покарання цього виду.
Засуджені до арешту мають право:
на щоденну прогулянку тривалістю 1 година;
на восьмигодинний сон у нічний час;
мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких встановлено Правилами;
одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;
витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і пред метів першої потреби гроші в сумі до 70% мінімального розміру за робітної плати;
в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, корис туватися релігійною літературою; ;
- звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних ор- || ганів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги надсилаються відповідно до вимог Правил за належністю і вирішуються в установленому законом порядку. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокурору, Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше доби надсилаються за належністю, а якщо вони подані у неробочі або святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення. Про результати розгляду пропозицій, заяв
і скарг оголошується засудженим під розпис;
— користуватися настільними іграми;
- мати побачення з адвокатом в установленому порядку;
— користуватися книгами, журналами, газетами з бібліотеки установи. За виняткових обставин засудженому до арешту може бути надано
право на телефонну розмову з близькими родичами.
114 Засуджені до арешту зобов'язані:
дотримуватись норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних відносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;
дотримуватись санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;
— дбайливо ставитись до інвентарю, обладнання та іншого держав ного майна;
виходячи на прогулянку, дотримуватись встановлених для прогу лянки правші поведінки;
при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, працівни ками кримінально-виконавчої системи і іншими посадовими особами вставати і вітатися.
Засудженим до арешту забороняється:
- установлювати зв'язки з особами, які тримаються в інших камерах;
— придбавати, виготовляти, вживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;
продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особисто му користуванні;
грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або
іншої користі;
наносити собі або іншим засудженим татуювання;
завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, за туляти оглядове вічко;
— створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими або пер соналом установи;
- мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком ад вокатів;
— одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.
Відповідно до ст. 52 КВК України та п.21 Правил засуджені до арешту можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою арешт-них домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або До допоміжних робіт із забезпечення аре штних домів продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більш як на дві години на день.
Засуджені виводяться на роботу, де встановлюються додаткові засоби нагляду та забезпечується надійна ізоляція, щоб зазначені особи в період роботи не могли вступати в контакти з іншими засудженими.
Особливості комунально-побутового та медичного обслуговування засуджених до арешту визначаються ст. 53 КВК України і п. 22 Правил, Де зазначається, що матеріально-побутове забезпечення і медичне обслу-115
говування засуджених до арешту здійснюється відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
Засудженим надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі, заміна постільних речей здійснюється в дні миття в бані —- це менше одного разу на тиждень.
Засуджені спеціальним одягом не забезпечуються і відбувають весь строк покарання у цивільному одязі.
Приміщення, де тримаються засуджені, радіофікуються. Час радіот-! рансляції визначається розпорядком дня установи.
Засуджені до арешту забезпечуються триразовим гарячим харчуванням згідно із затвердженими нормами добового забезпечення продуктами харчування для засуджених, які тримаються в приміщеннях камера ного типу виправних колоній максимального рівня безпеки.
Особливості соціально-виховної роботи із засудженими до арешту розглядаються п.20 Правил. Соціально-виховна робота із засудженими до арешту спрямована на формування та збереження соціальне корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на осоч бистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлений провини за вчинені злочини та розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.
Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими дО арешту є:
індивідуальна робота;
просвітницька та культурно-масова робота;
— правове виховання.
Самодіяльні організації серед засуджених до арешту не створюються;
Організація соціально-виховної роботи із засудженими до арешту безпосередньо покладається на інспектора з соціально-виховної роботи»
Стаття 54 КВК України встановлює заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту.
За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватись такі заходи заохочення:
подяка;
дострокове зняття раніше накладеного стягнення.
За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватись заходи стягнення:
догана;
поміщення в карцер строком до десяти діб.
Рішення про застосування заходів стягнення і заохочення приймає начальник арештного дому або його заступник. Стягнення у виді поміщення в карцер застосовується за постановою начальника арештного дому.
116
