3. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао)

Питаннями діяльності міжнародного повітряного транспорту займаються численні міжнародні організації. Чільне місце серед них посідає Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) – спеціалізована установа ООН.

Міжнародна Організація Цивільної Авіації (ІКАО) - International Civil Aviation Organization (ІСАО) була заснована Чиказькою конференцією 7 грудня 1944 р. Друга частина Чиказької конвенції 1944 р. присвячена діяльності цієї міжнародної міжурядової організації. Спочатку ця організація йменувалася Тимчасова міжнародна організація цивільної авіації – Рrovisional International Civil Aviation Organization (PICAO). ІКАО – спеціалізована установа ООН.

Ст. 44 Чиказької конвенції присвячена визначенню цілей та завдань ІКАО. Ця організація розроблює принципи і методи міжнародної аеронавігації і сприяє плануванню та розвиткові міжнародного повітряного транспорту для того, щоб: а) гарантувати безпечний і упорядкований розвиток міжнародної цивільної авіації в усьому світі; б) заохочувати мистецтво конструювання й експлуатації повітряних суден у мирних цілях; в) заохочувати розвиток повітряних трас, аеропортів та аеронавігаційних засобів для міжнародної цивільної авіації; г) задовольняти потреби народів світу в безпечному, регулярному, ефективному та економічному повітряному транспорті; д) попереджати економічні втрати, викликані нерозумною конкуренцією; є) забезпечувати повну повагу прав договірних держав і справедливі для кожної договірної держави можливості використовувати свої авіапідприємства в міжнародному повітряному сполученні; є) уникати дискримінації щодо договірних держав; ж) сприяти безпеці польотів у міжнародній аеронавігації; з) надавати загальне сприяння розвитку міжнародної цивільної аеронавтики в усіх її аспектах.

У відповідності до ст. 43 Чиказької конвенції ІКАО складається з Асамблеї, Ради та таких інших органів, які можуть бути необхідними. До таких органів на сьогоднішній день відносять постійні комітети та секретаріат.

Асамблея є вищим органом ІКАО, який скликається Радою. Права та обов’язки Асамблеї регулюються ст. 49 Чиказької конвенції. Серед них варто відзначити такі: 1) обрання членів Ради ІКАО; 2) розгляд звітів Ради ІКАО та ухвалення рішень щодо них; 3) затвердження бюджету ІКАО і шкали членських внесків держав; 4) ревізування правильності здійснення витрат ведення та інших фінансових заходів тощо. Виключну компетенцію Асамблеї складає право внесення змін і поправок у Чиказьку конвенцію, які підлягають ратифікації державами. Секретарем Асамблеї є Генеральний секретар ІКАО.

Виконавчим органом ІКАО є Рада. Напрями діяльності Ради ІКАО розділяються на обов’язкові та факультативні. До обов’язкових функцій Ради ІКАО відносять такі (ст. 54): 1) подання Асамблеї щорічних докладів; 2) виконання вказівок Асамблеї, а також обов’язків і зобов’язань, покладених на неї Чиказькою конвенцією; 3) призначення Авіатранспортного комітету, який формується з представників членів Ради та відповідальний перед нею, визначення його обов’язків; 4) заснування Аеронавігаційної комісії у відповідності до положень Чиказької конвенції; 5) розпорядження фінансами організації у відповідності до норм Конвенції; 6) запитування, збирання, вивчення та публікація відомостей, що мають відношення до розвитку аеронавігації та експлуатації міжнародних повітряних сполучень, включаючи відомості про експлуатаційні видатки та докладні дані про субсидії, що сплачуються авіапідприємствами з державних фондів; 7) сповіщення держав-учасниць про будь-які порушення Чиказької конвенції, а також про будь-яке невиконання рекомендацій чи рішень Ради; 8) повідомлення Асамблеї про будь-яке порушення Чиказької конвенції, коли держава-учасниця на застосувала необхідних заходів протягом розумного строку після повідомлення їй про порушення; 9) прийняття міжнародних стандартів та рекомендованої практики (для зручності вони називаються Додатками до Чиказької конвенції), повідомлення всім державам-учасницям про застосовані заходи; розгляд рекомендацій Аеронавігаційної комісії щодо змін Додатків та застосування заходів у відповідності до положень Чиказької конвенції та інші.

Ст. 55 Чиказької конвенції містить перелік факультативних функцій Ради: а) якщо це доречно та бажано, Рада може створювати на регіональній чи іншій підставі підлеглі їй авіатранспортні комісії та визначати групи держав чи авіапідприємств, з допомогою яких Рада може сприяти здійсненню цілей Конвенції; б) проведення досліджень з усіх аспектів повітряного транспорту та аеронавігації, які мають міжнародне значення, повідомлення про результати своїх досліджень державам-учасницям та сприяння обміну інформації між державами-учасницями з питань повітряного транспорту та аеронавігації; в) вивчення будь-яких питань, які впливають на організацію та експлуатацію міжнародного повітряного транспорту, включаючи питання міжнародної власності та експлуатації міжнародних повітряних сполучень за основними маршрутами, та передача Асамблеї пропозицій з цих питань; г) розслідування за проханням будь-якої держави-учасниці будь-якої ситуації, за якої можуть виникати усувні перешкоди для розвитку міжнародної аеронавігації, випуск після такого розслідування звітів.

Крім ІКАО, що є універсальною міжнародною організацією, існує низка регіональних міжурядових авіаційних організацій. Сфера їх діяльності охоплює або питання забезпечення регіональної міжнародної аеронавігації, або економіко-правові проблеми регіонального міжнародного повітряного транспорту. До першої групи відносять Європейську організацію із забезпечення безпеки аеронавігації (1960 р.), Агентство із забезпечення безпеки в Африці та на Мадагаскарі (АСЕКНА, 1959 р.), Центральноамериканська корпорація із обслуговування аеронавігації (КОКЕСНА, 1960 р.). До іншої групи входять Європейська конференція гражданської авіації (ЕКАК, 1954 р.), Африканська комісія цивільної авіації (АФКАК, 1969 р.), Латиноамериканська комісія цивільної авіації (ЛАКАК, 1973 р.), Міждержавна рада з авіації та використання повітряного транспорту – виконавчий орган СНД (1991 р.).

Крім міжурядових авіаційний організацій існує численна група (близько 200) неурядових авіаційних організацій, які мають економічний, експлуатаційно-технічний, профспілковий або науковий профіль. Безспірним лідером серед них є Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА), що об’єднує авіакомпанії усього світу. ІАТА є другою за важливістю після ІКАО організацією, що відіграє важливу роль у формуванні єдиної економічної, правової та технічної політики авіакомпаній в галузі міжнародного повітряного транспорту на світовому рівні.