2.4 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи утворюються в результаті перетворення (метаморфізму) магматичних, осадових, а також метаморфічних порід (що раніше утворились) під дією ендогенних процесів (високої температури, тиску тощо). Ці перетворення протікають у твердому стані і призводять до зміни мінерального, а іноді й хімічного складу, структури і текстури гірських порід. Рідко мінеральний склад зберігається. Більшість їх перекристалізовується. Нові мінерали виявляються стійкішими від попередніх.

Найвищою формою метаморфізму є гранітизація. Вона відбувається на значних глибинах земної кори. В процесі гранітизації магматичні, осадові та метаморфічні гірські породи змінюються і наближуються за складом та структурою до граніту. Проникаючі з надр Землі газові або рідинні розчини сприяють наносу одних і виносу інших речовин. Таке заміщення називають метасоматозом.

Процеси метаморфізму та гранітизації особливо активізуються під час горотворення. Вони відіграли вирішальну роль у формуванні гранітного шару материкової земної кори.

Отже, процес метаморфізму призводить до утворення гірських порід із новими якісними ознаками. Такі породи називаються метаморфічними (Таблиця 6).

Метаморфічні породи часто залягають на великій площі. З ними пов’язані родовища корисних копалин. Деякі метаморфічні породи самі є мінеральною сировиною.

Процес метаморфізму в його завершальній стадії дає магматичні породи: глина – глинистий сланець – філіт – гнейс – граніт; мергель – зелений сланець – амфіболіт – норит тощо.

Гнейс – кристалічно-сланцювата порода. Забарвлення сіре, темно-сіре, рожево-сіре. Складається з кварцу, польового шпату і слюди. Пластинки слюди розміщені смужками і своїм розміщенням визначають сланцюватість. Зерна кварцу, польового шпату розміщуються світлими пасмами між смужками слюди.

Утворюються гнейси з осадових порід, гранітів та кислих вулканогенних продуктів. Через це серед гнейсів є багато різновидів, які розрізняють за мінералогічним складом. Найбільше зустрічаються в природі біотитовий, графітовий, силіманітовий гнейси.

Гнейси – дуже поширена гірська порода. Вони різноманітні в межах Українського кристалічного щита. Відслонюються по долині Тетерева, на Побужжі, в Приазов’ї.

Роговик утворюється з глини на контакті з магматичними породами. Спочатку глина обпалюється магматичним теплом, а потім переходить у спечену окремнілу масу. Роговик – дуже тверда порода, забарвлена в чорний або бурий колір. Має раковистий злом, щільну будову, на загальному фоні якої помітні дрібні кристали плагіоклазу.

Слюдяний сланець – м’яка, масна на дотик сланцювата порода. Забарвлений в білий колір. Складений в основному зі слюди мусковіту. Подібний до гнейсу, але відрізняється від нього відсутністю польового шпату.

Філіт – тонкосланцювата метаморфічна порода. Забарвлений у зелений, сірий, червоний, бурий або чорний колір. По поверхнях сланцюватості має шовковистий блиск від лусочок слюди. Складається з кварцу, серициту, біотиту, хлориту, іноді гранату. Утворюється з глинистих сланців, з якими, так само як і слюдяним сланцем, пов’язаний переходами. Дуже поширена порода.

Пірофілітовий сланець. Утворився в результаті метаморфізму осадово-вулканогенних відкладів. Це м’яка сланцювата порода красивого світло-рожевого, з різними відтінками забарвлення. Родовища пірофілітового сланцю здавна відомі на Овруцькому кряжі. З нього виробляли архітектурні прикраси, саркофаги тощо.

Кварцит. Процеси метаморфізму перетворюють дуже поширену породу – пісок та пісковик – на кварцит. Це суцільна порода з кварцу з ледве помітною домішкою інших мінералів. Іноді кварцит зберігає ознаки того пісковику, з якого він утворився. Так, на Житомирщині зустрічаються майже білі кварцити, які утворилися з піску, що відкладався в морських заводях. У ньому зустрічаються численні скам'янілі рештки: скам’янілі рештки дерев, відбитки листя (зокрема листя пальм), які росли на території України близько 25 мільйонів років тому. На Овруцькому кряжі залягають дуже міцні рожеві і червоні кварцити.

Тальковий сланець – м’яка, масна на дотик порода. Колір зеленуватий, іноді сірий або білий. Має дрібнолускату будову. Сланцюватий. Складається переважно з одного мінералу – тальку. Іноді включає магнетит. Поклади талькового сланцю відомі в Кривому Розі.

Мармур, або кристалічний вапняк, утворюється в результаті метаморфізму вапняку та доломіту. Має кристалічно-зернисту структуру. Залягає масивом або верствами. Складається цілком з кальциту. Містить доломіт та іноді інші мінерали. Буває білий, чорний, рожевий, сірий, смугастий з різними відтінками. На Україні він залягає в басейні Тетерева, на Побужжі, в Криму, Карпатах. Застосовують його в будівництві для облицювання стін, спорудження колон, і тощо.

Таблиця 6