5. Деформаційні шви

Такі різноманітні фактори, як мінливість температури атмосферного повітря, усадка або набухання кам’яної кладки, неоднорідні фізико-механічні характеристики ґрунтів основ під фундаментами, змінне зволожування ґрунтів основ, значні перепади висот окремих частин будинку, прибудови нового будинку до існуючого та ін. можуть призвести до утворення тріщин, зсувів і крену кам’яної кладки 1-8.

Для запобігання таких негативних наслідків потрібно розраховувати і, в разі потреби, підсилювати кам’яні конструкції на дію вказаних чинників або передбачити проектом розрізку будинку деформаційними швами на блоки обмежених розмірів, за яких напружено-деформований стан кам’яних конструкцій не набуває руйнівного характеру.

Деформаційні шви мають два різновиди: температурні і осаджувані.

Температурні шви (ТШ) розрізають лише надземну частину будинку, від карниза до верху цоколю, і запобігають руйнівній дії мінливості температури, усадки та набухання кам’яної кладки.

Осаджуваними швами (ОШ) розрізають будинок на всю висоту, від карниза до підошви фундаменту, чим протидіють негативному впливу всьому комплексу вказаних факторів.

У курсовому проекті потрібно запроектувати лише температурні шви (ТШ), відстань між якими залежить від виду каменю, міцності кладкового розчину і температури повітря найхолоднішої п’ятиденки.

У нашому прикладі:

- максимально допустима відстань між температурними швами при заданих матеріалах кладки стін (силікатна цегла, розчин М50) і районі будівництва- м. Харків з температурою повітря найхолоднішої п’ятиденки мінус 23 - з табл. А.4 і А.5 (за інтерполяцією):

S_тш.mах = 64,0 м. (1.11)

Проектна відстань між температурними швами приймається з умови S_тш. S_тш.mах кратної кроку колон (кількість кроків колон _к задаємо відповідно):

S_тш. = _к  l₁ = 125,2 = 62,4 м. (1.12)

Температурними швами розрізають також пов’язаний зі стінами внутрішній залізобетонний каркас будинку 8.

У вертикальній площині температурного шва слід розташувати парні поперечні стіни (або інші зв’язкові вертикальні конструкції), які можуть забезпечити просторову жорсткість розрізаних частин будинку з обох боків ТШ. Товщину стін-діафрагм визначають розрахунками і приймають не менше 120 мм.

У нашому прикладі приймаємо парні поперечні стіни-діафрагми товщиною 250 мм і ставимо їх замість поперечних рядів колон (рис. 1.1).

Такі стіни при товщині не менше 250 мм будуть виконувати подвійні функції – слугуватимуть одночасно зв’язковими і несучими вертикальними конструкціями. У зв’язку з цим, відстань між поперечними стінами-діафрагмами змінюємо та приймаємо 31,2 м (поділивши відстань між деформаційними швами на дві рівні частини). Додаткову поперечну стіну-діафрагму з остаточно прийнятою відстанню від поперечної торцевої стіни l_ст.пр = 31,2 м наносимо на фрагмент плану будинку (див. рис. 1.1).

2 Рекомендації щодо розрахунку і конструювання кам’яного простінка

2.1 Несприятливі сполучення навантажень на простінок

На кам’яний міжвіконний простінок зовнішньої стіни багатоповерхового будинку діють такі різновиди навантажень:

- постійні: від ваги стіни, перекриттів і покриття;

- змінні: технологічні на перекриттях; снігові на горищному покритті; вітрові активні або пасивні. Крім того, можуть діяти також епізодичні навантаження – сейсмічні та ін.

Норми проектування 9 вимагають враховувати два види сполучень навантажень:

а) основне, до складу якого включають постійне та не менше ніж два змінних навантаження;

б) аварійне, яке складається з постійного, не менше ніж два змінних навантаження, і одного з епізодичних навантажень.

Основне сполучення, у свою чергу, має два різновиди, до складу яких включають:

1 Ураховуючи не менше двох змінних навантажень, останні приймають з коефіцієнтом сполучень ψ₁ = 0,95 для тривалих навантажень і ψ₂ = 0,9 - для короткочасних навантажень.

2 У сполученнях з врахуванням трьох і більше короткочасних навантажень їхні розрахункові значення допускається 9 множити на коефіцієнт сполучень ψ₂, який приймається для першого (за ступенем впливу) короткочасного навантаження – 1,0, для другого – 0,8, для решти – 0,6.

У даному курсовому проекті умовно допускається розглядати лише одне основне сполучення, у якому враховувати постійне, змінні технологічне і снігове навантаження з коефіцієнтами сполучень 1,0, а вітровим навантаженням – нехтувати.