
- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
2.3 Географічні атласи та їх класифікація
Географічний атлас – систематизоване зібрання карт, що виконане
за загальною програмою, як єдиний цілісний твір. В атласі карти тематич-
но поєднані між собою, взаємно узгоджені й доповнюють одна одну. Для
атласів характерним є один набір проекцій та масштабів. На картах атласів
використовують загальні прийоми генералізації, єдині системи умовних
позначень, шрифти, способи графічного й кольорового оформлення. Атла-
си оформляють в вигляді окремих альбомів або книжок. Крім карт, атласи
містять пояснювальні тексти, довідкові матеріали, графіки та фотографії,
що доповнюють карти.
Назва “атлас” запропонована в 1595 році картографом Меркатором
на честь міфічного короля Лівії Атлас, а їх вперше запропонував в II сто-
літті н.е. давньогрецький вчений Птоломей. Географічні атласи класифі-
18
кують за такими ознаками: просторове охоплення, зміст, призначення, фо-
рмат і спосіб використання.
За просторовим охопленням розрізняють такі атласи: світу, частин
світу, континентів або їх груп (Атлас Антарктики), атласи великих регіонів
(Близького Сходу), атласи окремих держав або їх груп (Атлас України), ре-
гіональні атласи (Атлас Вінницької області) та атласи міст (Атлас Києва).
За змістом атласи бувають загальногеографічні, тематичні та загаль-
ні комплексні. Загальногеографічний атлас містить загальногеографічні
карти, що доповнюються політико-адміністративними й фізичними карта-
ми. Тематичні атласи містять різні за змістом тематичні карти та бувають
природних (фізико-географічних) й громадських (соціально-економічних)
явищ. Загальні комплексні атласи містять карти природних та громадських
явищ й загальногеографічні карти.
За призначенням атласи бувають науково-довідкові, навчальні, ши-
рокого використання, краєзнавчі, морські навігаційно-географічні, воєнні,
туристичні, дорожні тощо. Науково-довідковий атлас є збірка й узагаль-
нення наукових знань про відображення на його картах природних та соці-
ально-економічних явищ, що призначені для ретельного вивчення їх особ-
ливостей з метою наукового дослідження та різноманітної практичної дія-
льності. Атласи широкого використання призначені як довідковий матері-
ал для широкого загалу користувачів. Вони дозволяють отримати достат-
ньо повну уяву про природні й соціально-економічні явищі, які відображе-
ні на них. Навчальні атласи є посібником для вивчення різноманітних
явищ в школах та вузах.
Краєзнавчі атласи призначені для краєзнавчої роботи і як посібники
для шкіл, що характеризують різноманітність місцевих історичних, гео-
графічних та інших особливостей.
Морські навігаційно-географічні атласи на картах океанів та морів
детально характеризують рельєф дна, морські течії, навігаційний стан, за-
соби навігаційного обладнання та частину суші.
Дорожні атласи містять карти різних доріг та картосхеми.
Воєнні атласи є посібником для вивчення політичної, фізичної й во-
єнної географії та економіки територій, де можливі воєнні конфлікти.
За форматом й способом використання атласи бувають настільні, се-
редньоформатні та кишенькові.