11.2.3 Нівелювання поверхні

Нівелювання поверхні використовується для складання топографіч-

них планів місцевості із слабовираженим рельєфом. Нівелювання поверхні

виконують способами: прокладання нівелірних ходів по всіх характерних

лініях рельєфу з розмічанням необхідного числа поперечників; побудови

на місцевості правильних геометричних фігур, що створюють сітку на те-

риторії, на якій виконують знімання.

При нівелюванні поверхні способом прокладання нівелірних ходів

висотне обґрунтування будується відповідно до вимог, що стосуються об-

ґрунтування тахеометричного знімання, паралельні нівелірні ходи зв'язу-

ють між собою перемичками. Відстані між нівелірними ходами, перемич-

ками та поперечниками та їх довжини залежать від масштабу знімання

(табл.11.5).

Таблиця 11.5 - Вимоги до знімальної мережі при нівелюванні поверхні

способом нівелірних ходів

Відстані, м

Масштаб

Довжина попе-

знімання

між нівелірни- між перемич-

між попе

речників, м

ми ходами

ками

речниками

1 : 2000

1000

1000

40

500

1 : 1000

600

600

20

300

1 : 500

600

600

20

300

По поперечних профілях за допомогою стрічки розмічають пікети

через 40 м при зніманні в масштабі 1 : 2000 та через 20 м при зніманні в

масштабах 1 : 1000 та 1 : 500. У місцях перегину рельєфу на нівелірних хо-

дах і поперечниках передбачають плюсові точки. Одночасно з розміченням

пікетів виконують знімання ситуації та складають абрис. Висоти пікетів у

нівелірних ходах і поперечниках визначають технічним нівелюванням.

134

При нівелюванні поверхонь способом побудови на місцевості геоме-

тричних фігур розбивають основні фігури із стороною 200...400 м. По сто-

ронах основних фігур прокладають теодолітні та нівелірні ходи, що опи-

раються на пункти опорної геодезичної мережі. Нев'язки ходів не повинні

перевищувати величин, що передбачені для знімального обґрунтування.

Потім основні фігури розбивають на заповнювальні квадрати із стороною

40 м при зніманні в масштабах 1 : 2000 та 20 м - при зніманнях в масшта-

бах 1 : 1000 та 1 : 500. Допускається розмір сторони квадрата 10 м. Одно-

часно з розмічанням сітки квадратів ведуть знімання контурів місцевості,

які прив'язують до сторін квадратів.

Квадрати з стороною 100...200 м нівелюють кожний окремо. Нівелір

установлюють в середині квадрата і беруть відліки на рейках, встановле-

них у його вершинах і на плюсових точках. Відліки, взяті на рейках, запи-

сують на схемі квадратів. Заповнювальні квадрати нівелюють по декілька

із однієї станції з виконанням умови, що дві суміжні станції повинні мати

загальні зв’язувальні точки. Висоти вершин заповнювальних квадратів об-

числюють через горизонт приладу. Контроль за точністю нівелювання ви-

конують за відліками зв’язувальних точок:

( al + bl) — ( a2 + b2) ≤ ± 5 мм, (11.6)

де al , bl , a2, b2 - позначки на зв’язувальних точках, м, відповідно до вер-

шин першого та другого квадратів.

Для побудови топографічного плану наносять на папір у заданому

масштабі сітку квадратів. Напроти вершин виписують позначки, округлені

до 0,01 м, і, інтерполюючи, проводять горизонталі з висотою перерізу 0,25

та 0,5 м залежно від масштабу та призначення плану.

У результаті нівелювання поверхні представляють замовнику такі

матеріали: схеми теодолітних і нівелірних ходів, журнали знімального об-

ґрунтування; відомості обчислення координат і висот точок; абриси зні-

мання ситуації та рельєфу, плани та формуляри до них; акти контролю та

приймання робіт.