
- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
6.2 Масштаби топографічних карт та планів
Для зображення на поверхні проекцій ділянок місцевості їх зменшу-
ють у відповідне число разів.
Масштаб - відношення довжини відрізка на плані або карті до від-
повідної йому горизонтальної проекції на місцевості.
Чисельний масштаб - це дріб, чисельник якого одиниця, а знамен-
ник - число, яке вказує на показник зменшення при зображенні на карті або
плані. Наприклад, масштаб плану 1:10 000 вказує, що горизонтальна прое-
кція відрізка лінії місцевості зменшена на плані в 10 000 разів, тобто 1 см
на плані відповідає 10 000 см на горизонтальній проекції місцевості. Чим
менше знаменник чисельного масштабу, тим крупнішим вважається масш-
55
таб і навпаки. Числовий масштаб величина умовна і не залежить від систе-
ми лінійних мір.
Щоб при користуванні масштабами не виконувати розрахунків за-
мість числового масштабу використовують графічні масштаби, які бува-
ють лінійні та поперечні.
Лінійний масштаб - графік, на якому відкладені відрізки, що відпо-
відають певним відстаням на місцевості (рис. 6.2), які називаються осно-
вою масштабу. Основу лінійного масштабу вибирають таких розмірів. щоб
вона в даному чисельному масштабі виражала ціле й кратне число метрів
на проекції місцевості. Ліву крайню основу лінійного масштабу ділять на
декілька рівних частин, щоб відповідала зручним для користування крат-
ним числам метрів або їх частин.
200
0
200
400
600
800 м
Рисунок 6.2 - Лінійний масштаб
Для більшої точності побудови й вимірювання відрізків на плані або
карті користуються поперечним масштабом.
Поперечний масштаб - це графічне зображення чисельного масш-
табу в вигляді номограми, що вигравіювана на металевій пластині або
транспортирі (рис. 6.3). Для побудови поперечного масштабу на прямій лі-
нії відкладають рівні відрізки, що їх приймають за основу масштабу. Ліву
крайню основу, як правило, ділять на 10 рівних частин. Цю частину при-
ймають за десяту основи (n). Із точок основ масштабу вверх відкладають
перпендикуляри довжиною, що рівна довжині основи, які, як правило, ді-
лять на десять рівних між собою відрізків. Верхній лівий крайній відрізок,
що рівний довжині основи, також ділять на 10 частин. Кінець похилої лівої
крайньої основи з’єднують лінією; з першим вліво від кінця верхнім лівим
крайнім відрізком, що рівний 1/10 частини основи. Паралельно до цієї лінії
з’єднують другі відрізки за допомогою трансверсалей.
10
5
10
5
0
1
2
3
4
Рисунок 6.3 - Поперечний масштаб
56
Найменше значення поділки поперечного масштабу рівне:
X = δ / m * n , (6.1)
де δ - основа масштабу,
n - число поділок на основі,
m - число поділок висоти масштабу.
Граничні розміри предметів, які можна розрізняти на плані, визна-
чаються точністю масштабу. Людське око може розрізняти на плані точку
величиною не менше 0,1 мм. В зв'язку з цим за точність масштабу при-
ймають відстань на місцевості, що відповідає в даному масштабі 0,1 мм
плану або карти.
Топографічні плани складають в масштабі 1:200, 1:500, 1:1000,
1:2000, 1:5000, 1:10 000, а топографічні карти загальнодержавного значен-
ня в масштабах 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000 та 1:200 000.
Абсолютні значення точностей для різних числових масштабів пла-
нів й карт наведені в табл. 6.1.
Таблиця 6.1 - Точність планів та карт
Числовий
Точність
Числовий
Точність
масштаб
масштабу, м
масштаб
масштабу, м
1:200 0,02
1:10
000
1,0
1:500 0,05
1:25
000
2,5
1:1000 0,1
1:50
000
5,0
1:2000 0,2
1:100
000
10,0
1:5000 0,5
1:200
000
20,0