- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
6 Топографічні карти й плани
6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
Географічні карти дозволяють вивчити комплекс природно-
економічних характеристик району будівництва для вибору найбільш оп-
тимального проектного рішення.
Топографічна карта — це зменшене узагальнене відображення зем-
ної поверхні, побудоване за обумовленими математичними закономірнос-
тями. Топографічні карти складають в рівнокутній поперечно-циліндрич-
ній проекції Гауса, що обчислюється за елементами еліпсоїда Красовсько-
го, і в Балтійській системі висот. Положення будь-якої точки фізичної по-
верхні Землі визначається проекцією цієї точки на поверхні земного еліп-
соїда (геодезичні або прямокутні координати). Ділянки місцевості на карті
відображають в зменшеному вигляді.
На топографічних картах відображається територія земної поверхні,
яка обмежена на заході і сході меридіанами, на півночі і півдні - паралеля-
ми з відомими довготою і широтою (рис. 6.1). На північній і південній
опорних рамках трапеції нанесені мінутні поділки по довготі, а на західній
і східній сторонах - по широті у вигляді чорних і білих шашок, які чергу-
ються. Кожна мінута довготи і широти поділена точками на шість частин,
відстань між якими відповідає 10". З’єднавши прямими відповідні точки на
протилежних широтах і довготах трапеції, можна одержати геодезичну сі-
тку координат у вигляді ліній паралелей і меридіанів. В кутках рамки на-
ведені їх географічні координати.
Прямокутна система координат на топографічній карті зображена лі-
ніями кілометрової сітки (рис. 6.1). Горизонтальні лінії сітки, що парале-
льні проекції екватора на горизонтальну площину, – осі ординат, а верти-
кальні лінії, паралельні осьовому меридіану, – осі абсцис. Виходи ліній ко-
ординатної сітки написані між внутрішньою і мінутними рамками, що до-
зволяє визначити плоскі прямокутні координати точок.
Висотне положення точок земної поверхні відображається горизон-
талями, які проведені через відповідну висоту перерізу в залежності від
масштабу карти і характеру рельєфу місцевості, та додатковими абсолют-
ними позначками точок. Висота перерізу рельєфу наведена під південною
зовнішньою рамкою.
.
Номенклатура аркуша карти вказана над північною зовнішньою рам-
кою. Числовий, словесний і лінійний масштаби, а також графік закладання
розташовані під південною зовнішньою рамкою. Під південно-західним
кутом рамки знаходиться пояснювальний підпис про схилення магнітної
стрілки і середні кути зближення меридіанів.
У внутрішній рамці карти за допомогою контурних і позамасштаб-
них умовних топографічних знаків відображено рельєф і ситуацію.
52
10° 30′ 26 02
04
30
26 32
11°00′
53°
53°
00 ′
00′
58 76
58
74
74
лінія
72
Кілометрова
1′ широти
72
70
44
44
В2
42
b
10′′ широти
c d
A
Кілометрова
42
В
a
1
лінія
58 40
58 40
L1 L2
52°
52°
40′
40′
10° 30′ 02
04
06
30
32
26 34 11° 00′
10′′ довготи
1′ довготи
Рисунок 6.1 - Визначення географічних координат точки
Крупномасштабні топографічні карти (1:10 000….1:50 000) викорис-
товують для детального вивчення місцевості, орієнтування на ній, а також
для різних за призначенням точних вимірювань та розрахунків.
Середньомасштабні топографічні карти (1:100 000….1:200 000) є
підґрунтям для вибору трас доріг, проведення геологічних вишукувань,
для попередніх розрахунків при проектуванні відповідальних споруд.
Дрібномасштабні топографічні карти (1:500 000….1:1000 000) вико-
ристовуються для вирішення задач науково-дослідного й прикладного ха-
рактеру з використання ресурсів й економічного освоєння територій. Всі
топографічні карти є основою для створення різних тематичних карт: гео-
логічних, гідрогеологічних, геоботанічних тощо.
Топографічні плани масштабу 1:5 000 призначені для: розробки ге-
неральних планів і проектів розміщення будівництва першої черги визнач-
53
них, великих і середніх міст, а також для складання схем розміщення в них
жилих і промислових районів, що проектуються; складання планів проектів
інженерних споруд і проектів найбільш складних вузлів при розробці пла-
нування приміської зони; складання технічних проектів промислових і гір-
ничодобувних підприємств; складання технічних проектів зрошування та
осушення земель; камерального трасування автомобільних доріг в умовах
складного рельєфу місцевості, на під'їздах до значних пунктів та в інших мі-
сцях із складною ситуацією; проектування трас повітряних ліний електро-
передач у місцях перетину та зближення їх із спорудами.
Крім того, топографічні плани масштабу 1:5 000 використовують для
інших цілей і вони є основою для складання топографічних і спеціалізова-
них планів і карт більш дрібного масштабу.
Топографічні плани масштабу 1:2 000 призначаються для:
розробки генеральних планів малих міст, селищ міського типу та
сільських населених пунктів;
складання проектів детального планування та ескізів забудови, проек-
тів планування міських промислових районів, проектів найбільш складних
транспортних розв'язок у містах на стадії розробки генеральних планів;
складання виконавчих планів гірничопромислових підприємств;
складання технічного проекту і робочої документації зрошення та
осушення земель;
проектування автомобільних доріг і залізниць на стадії проекту у
гірських районах і робочої документації в рівнинних і горбистих районах;
складання технічної документації трубопровідних, насосних і комп-
ресорних станцій, переходів через великі ріки.
Топографічні плани масштабу 1:1000 призначаються для:
складання проекту та робочої документації забудови на незабудова-
ній території або території з одноповерховою забудовою;
проектування вертикального розпланування;
складання проектів озеленення території та планів існуючих підзем-
них мереж і споруд і прив'язка їх до ділянок будівництва;
складання робочої документації бетонних гребель, будівель ГЕС та
камер-шлюзів;
проектування напірних трубопроводів, гідротехнічних споруд, кана-
лізації та теплогазопостачання у населених пунктах з щільною забудовою;
розробка робочої документації при проектуванні і будівництві гірни-
чодобувних і збагачувальних підприємств.
Топографічні плани масштабу 1:500 призначаються для:
складання виконавчого генерального плану ділянки будівництва і
робочої документації багатоповерхової капітальної забудови з густою ме-
режею підземних комунікацій та промислових підприємств;
проектування вертикального розпланування та прив'язки будівель і
споруд до ділянок будівництва на забудованих територіях міста;
54
складання планів підземних мереж і споруд, робочої документації
гребель, напірних трубопроводів, будівель ГЕС, порталів тунелів.
Топографічні плани містять відомості про об'єкти та контури місце-
вості і рельєф. На них у залежності від масштабу умовними знаками до-
стовірно та з необхідною мірою точності та детальності зображають:
пункти державної геодезичної мережі та планово-висотного обґрун-
тування;
будівлі, жилі та нежилі будинки з вказанням призначення, матеріалу
та поверховості;
промислові об'єкти, бурові та експлуатаційні свердловини, наземні
трубопроводи, лінії електропередач, колодязі та мережі підземних комуні-
кацій, об'єкти комунального господарства;
залізниці, шосейні та ґрунтові дороги всіх видів і споруди на них:
мости, тунелі, переїзди, переправи та шляхопроводи;
гідрографію (ріки, озера, водосховища, площі розливів);
об'єкти гідротехнічного та водного транспорту;
канали, водоводи та водорозподільчі пристрої, греблі;
пристані, шлюзи, маяки, навігаційні знаки;
об'єкти водопостачання (колодязі, колонки, резервуари, відстійники,
природні джерела);
рельєф місцевості з використанням горизонталей, позначок висот,
бергштрихів, умовних знаків обривів, скель, осипів, балок, льодовиків;
рослинність деревна, кущова, трав'яна, культурна: ліси, сади та луки,
окремі дерева та кущі з вказанням породи;
грунти та мікроформи земної поверхні; піски, гальки, такири, глини-
сті, щебеневі, монолітні та інші поверхні, болота, солончаки;
границі (політико-адміністративні, землекористувачів, різні огоро-
джування).
На топографічних планах пишуть власні назви населених пунктів,
вулиць, залізничних станцій, пристаней, лісів, солончаків, вершин, перева-
лів, долин, боліт та інших об'єктів.
