
- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
горизонтальних відстаней та висот
Еліпсоїдна земна поверхня проектується на площину з певним до-
пущенням, що пов'язане з нерівністю довжини дуги довжині дотичної В'C
(рис.4.8).
A′
d
C
d
B′
∆h
l
l
A
B
R
α
O
Рисунок 4.8 - Вплив кривизни Землі на визначення горизонтальних
та вертикальних відстаней
При вирішенні топографічних задач на місцевості необхідно знати
38
розміри ділянки земної поверхні, яку практично можна прийняти за пло-
щину.
Якщо Землю прийняти за кулю з радіусом R, то абсолютна похибка
від заміни частини кулі дотичною до неї площиною буде рівна різниці
∆d = l – d ,
(4.4)
де l - довжина дуги; d - довжина дотичної, що визначаються за формулами
d = R ∗ tg α,
(4.5)
l = R ∗ α ,
(4.6)
де α - центральний кут в радіанах, величина якого мала; тоді можна вико-
ристовувати відомий математичний вираз
d2
d3
tg α = α +
+
+ … .
(4.7)
3
4
Довжина дотичної з урахуванням (4.7)
3
l
l
3
l
d = R (
+
) = l +
,
(4.8)
2
R
3R
2
3R
Тоді абсолютна похибка
3
2
∆d = l /3 ∗ R ,
(4.9)
а відносна похибка
∆ d / 1 = 12 / 3R2 .
(4.10)
Таблиця 4.2 - Абсолютна та відносна похибки
Розміри ділянки, км 10
25 50
Абсолютна похибка, км 0,82
12,8
103,0
Відносна похибка
1:1 200 000
1:1 200 000
1:50 000
Дані таблиці 4.2 свідчать, що вплив заміни частини поверхні дотич-
ною до неї площиною при визначенні горизонтальних відстаней на ділянці
до 10 км незначний. Розміри такої ділянки можна прийняти за площину
при найточніших вимірюваннях горизонтальних відстаней на земній пове-
рхні.
Відрізок ∆h (рис. 4.8) характеризує вплив кривизни Землі на визна-
чення висот точок земної поверхні. З прямокутника OCB
d2 = (R + ∆h)2 − R2 = ∆h2 + 2*R*∆h ,
(4.11)
39
З рівняння (4.11) отримуємо
2
∆h = d / ( 2R + ∆h ) ,
(4.12)
Оскільки величина ∆h мала в порівнянні з радіусом Землі, то можна
записати
∆h d2
=
/ 2R .
(4.13)
Таблиця 4.3 - Влив кривизни на визначення висот
Відстань в , м
100
1000
2 000 5 000 10 000
Абсолютна похибка ∆h, см
0,08 7,8 31 105 780
Враховуючи, що при топографо-геодезичних роботах точність ви-
значення висот 1-2 см, то обов’язково необхідно врахувати поправку на
кривизну Землі при визначенні перевищень.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Охарактеризуйте основні лінії та площини еліпсоїда.
2. Дайте означення геодезичних й астрономічних широти та довготи.
3. Поясніть суть плоских прямокутних координат.
4. Розкрийте суть полярних й біполярних координат.
5. Що таке висота точки й перевищення?
6. Охарактеризуйте систему координат Гаусса-Крюгера.
7. Які величини спотворюються в системі координат Гаусса-Крюгера?
8. Навіщо осьовий меридіан зони умовно зміщують на 500 км?
9. Як враховується кривизна Земної поверхні при визначенні горизонталь-
них відстаней на висот?
40