- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
4.3 Плоскі прямокутні координати
Їх використовують при зображенні обмеженої частини поверхні зем-
ного еліпсоїда на площині, коли розміри ділянки при виконанні геодезич-
них робіт дозволяють знехтувати сферичністю Землі. Плоскі прямокутні
координати - це система координат, що складається з двох взаємно перпе-
ндикулярних прямих: осі абсцис Х та осі ординат Y, які ділять площину на
чверті. В цій системі площина збігається з площиною горизонту в даній
точці О, що є початком цих координат. Вісь абсцис Х суміщають з напря-
мком меридіана, що проходить через початок координат, або з напрямком,
який паралельний даному меридіану. Вісь ординат Υ проходить через точ-
ку О перпендикулярно до осі абсцис (рис.4.3).
В плоскій прямокутній системі координат ділянка місцевості в точ- ці
О ділиться на чотири чверті, які відраховуються за ходом годинникової стрі-
лки. Напрямки осей від початку координат позначають на північ та схід зна-
ком "+", а на південь та захід знаком "-". Положення точки визначається абс-
цисою Х та ординатою Υ, тобто відрізками відповідної осі від початку коор-
динат до основи перпендикуляра, що опущений з точки на вісь.
33
Пн
+X
Y
A
X
IY
I
-Y
O
+Y
З
С
III
II
-X
Пд
Рисунок 4.3 - Плоскі прямокутні координати точки А(X,Y)
Відрізкам приписують знаки тієї чверті, в якій лежить точка. Назви
чвертей та знаки координат наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Назви чверті та координат
Номер
Знаки координат
Назва чверті
чверті
X Y
I
Північно-східна (ПнС) +
+
II
Південно-східна (ПдС) -
+
III
Південно-західна (ПдЗ) -
-
IV
Північно-західна (ПнЗ) +
-
4.4
Полярні та біполярні координати
Полярні координати – система координат на площині, кулі або пове-
рхні еліпсоїда, що складається з точки О, яку називають полюсом, початку
координат та полярної осі (рис.4.4).
За полярну вісь вибирають довільний напрямок, але деколи її сумі-
щають з напрямком меридіана, що проходить через полюс О. Положення
будь-якої точки М визначається радіус-вектором і, за який приймають
пряму на площині, що з'єднує шукану точку з полюсом, та полярним ку-
том β. В полярній системі координат полярний кут вимірюють від поляр-
ної осі за ходом годинникової стрілки до радіус-вектора.
Біполярні координати - лінії або кутові величини, що визначають
положення точки М на площині, кулі або еліпсоїді відносно двох вихідних
точок Р1 та Р2 (рис. 4.5). Цими величинами можуть бути відстані d1 та d2
34
від точки М до точок Р1 та Р2, або кути β1 та β2, що утворені напрямками
Р1М і Р2М з прямою Р1Р2.
X
M
M
r
d1
d2
β
β1
β2
P
O
1
P2
Рисунок 4.4 - Полярні координати Рисунок 4.5 - Біполярні корди-
на площині нати
