4. Опосередковані умовиводи. Простий категоричний силогізм

До опосередкованих дедуктивних умовиводів можуть входити різні за відношенням висловлювання: лише категоричні (простий категоричний силогізм), лише розділові ( чисто розділовий умовивід), лише умовні ( чисто умовний умовивід), а також різноманітні комбінації перелічених висловлювань, які загалом утворюють відповідні різновиди розділових і умовних умовиводів.

Опосередковані умовиводи – найголовніша форма процесу логічного пізнання. Їх можна розділити на три основні групи: дедуктивні умовиводи, індуктивні умовиводи та аналогії. Розглянемо кожну з цих груп умовиводів.

Дедуктивні умовиводи

Дедуктивними називаються такі опосередковані умовиводи, в яких з більш загальних посилок (тверджень, положень, знань) з необхідністю виводиться нове менш загальне, часткове знання. Наприклад:

Всі студенти зобов’язані вчитися добре (загальне висловлювання)

Петренко – студент (часткове висловлювання)

Отже, Петренко зобов’язаний вчитися добре (частковий висновок).

Типовою формою дедуктивного умовиводу є простий категоричний силогізм (від грецького syllogismus – отримання, виведення). Простий категоричний силогізм складається з трьох категоричних висловлювань, два з яких – посилки, а третє – висновок. Поняття, які входять в силогізм, називаються термінами силогізму, які у свою чергу поділяються на великі, малі і середні. Великий і малий терміни називають крайніми термінами. Причому, кожний крайній термін входить лише в один із засновків. Зрозуміло, що посилка, в яку входить великий термін, називається великою посилкою, а, відповідно, малий термін є основою малої посилки. Поняття, яке входить в обидві посилки і відсутнє у висновку, називається середнім терміном. В логіці середній термін позначається буквою М (від латинського medium – середній). Розглянемо це на прикладі:

Всі працівники торгівлі (М) повинні дотримуватися правил торгівлі (Р)

Савченко (S) – працівник торгівлі (М).

Отже, Савченко (S) зобов’язаний дотримуватись правил торгівлі (Р).

Р – великий крайній термін і велика посилка;

S – малий крайній термін і мала посилка;

М – середній термін, він входить в обидві посилки і відсутній у висновку. Середній термін відіграє ключову роль у силогізмі, він зв’язує посилки. Якщо середній термін відсутній, то висновок неможливий. Наприклад:

Всі працівники торгівлі (М) зобовязані дотримуватися правил торгівлі (Р)

Савченко (S) має вищу освіту

Отже, ?

Є сім загальних правил силогізму (три правила термінів і чотири правила посилок), за допомогою яких розкриваються помилки логічних умовиводів.

Правила термінів:

1. У кожному силогізмі повинно бути не більше і не менше трьох термінів: великий, малий, середній. У вищеназваному прикладі це правило порушене – відбулося так зване почетверення термінів. Причому бувають приховані почетверення термінів, засновані на підміні понять. Наприклад:

Копіювання чужих підписів – це карний злочин.

Копіювальні машини копіюють чужі підписи.

Отже, копіювальні машини – карні злочинці?

2. Середній термін повинен бути розподілений принаймні в одній із посилок, інакше висновок в силогізмі зробити неможливо. Наприклад:

Продавці, які приховують товари під прилавком (Р), є злочинцями (М).

Продавець Савченко (S) є злочинець (М).

Отже, ?

Висновок тут неможливий, бо невідомо чому саме продавець Савченко злочинець. Чи тому, що приховував товар, чи, можливо, скоїв якийсь інший злочин.

3. Термін не може бути розподілений у висновку, якщо він не розподілений у посилці. Інакше кажучи, у висновку не можна говорити про те, чого не було у посилках. Наприклад:

Приховування товарів (М) компрометує торговельну справу (Р).

Приховування товарів (М) – злочин (S).

Отже, всі злочинці компрометують торговельну справу ?

Висновок неправильний, бо відбулось незаконне розширення терміну “злочин”. У другій посилці термін “злочин” вживається зі змістом як “один із злочинів”. Тому правильний висновок “Деякі злочинці компрометують торговельну справу”.

Правила посилок:

1. Із двох відємних посилок неможливо зробити висновок. Наприклад:

Львівяни (М) не є жителями столиці України (Р).

Петренко (S) – не львівянин (М).

З цих двох посилок зовсім не випливає, що Петренко не може виявитися жителем столиці України – Києва.

2. З двох часткових посилок не можна зробити висновку. Наприклад:

Деякі відмінники (М) – переможці всеукраїнських студентських олімпіад (Р).

Деякі студенти нашої академії (S) – відмінники (М).

З цих посилок не можна зробити одного логічного висновку, бо існує кілька варіантів висновків.

3. Якщо одна з посилок відємна, то і висновок повинен бути відємним. Наприклад:

Ні один свідок (М) не повинен давати хибних свідчень (Р).

Петренко (S) – свідок (М).

Отже, Петренко (S) не повинен давати хибних свідчень (Р).

4. Якщо одна із посилок часткова, то і висновок повинен бути частковим. Наприклад:

Всі заочники (М) – працівники торгівлі (Р).

Деякі студенти нашої академії (S) – заочники (М).

Отже, деякі студенти нашої академії (S) – працівники торгівлі (Р).