150. Оцініть як європейська інтеграція в сфері контрактного права сприяє формуванню міжнародного торгового права?

За результатами цього етапу дослідження було виявлено наступні історичні тенденції європейської інтеграції приватного права взагалі і контрактного права зокрема:Перша тенденція — доктрннальна гармонізація, основи якої були закладені під час доктринальної внутрішньої гармонізації, а згодом і доктринальної кодифікації римського приватного права у посткласичний період його розвитку. Основним здобутком цього напряму було створення середньовічної концепції ius commune, яка поєднувала християнську і римсько-правову доктрини контрактного права і певним чином гармонізувала роздрібнене феодальне право Європи.Друга тенденція В1 приватноправова уніфікація контрактного права європейських країн, яка формується майже синхронно з доктринальною гармонізацією. Цей напрям привів до створення середньовічного lex mercatoria — звичаєвого транснаціонального права купців.Третя тенденція — міжнародно-правова уніфікація контрактного права європейських країн був підготований хвилею національної кодифікації цивільного та комерційного права і мав своїм результатом поширення у XIX — XX ст. конвенційної уніфікації як провідної форми міжнародно-равової Інтеграції.У другій половині XX ст. з утворенням Європейських Співтовариств виникають економічні, політичні, культурно- правові а згодом і юридико-технічні передумови "європеїзації" контрактного права. Це призводить до початку формування нової, четвертої тенденції— європейсько-правової уніфікації та гармонізації контрактного права.

Результати дослідження міжнародно-правових засобів зближення інститутів контрактного права європейських країн дозволяють оцінити їх ефективність як незадовільну. До головних недоліків цих засобів належать:

недостатня оперативність, рентабельність і результативність робіт з розробки, ухвалення та ратифікації таких конвенцій;

неповнота і "клаптиковий" характер результатів зближення на основі інтегральних та модельних конвенцій;

необов'язковість модельної конвенційної уніфікації. Держави постійно ухиляються від конкретних посилань на модельні конвенції, які вони ухвалюють, і тим самим залишають для себе можливість уникати небажаних положень таких актів;

особлива консервативність модельних актів, внесення змін до яких може призвести до зриву гармонізаційних заходів, які запроваджені такими актами;

відсутність автентичного тлумачення їхнього змісту й істотні розбіжності інтерпретації в координатах національних доктрин.

Виявлено головну причину цих недоліків — держави не зацікавлені в міжнародній уніфікації приватного права, а змушені вдаватися до неї під тиском економічних або політичних факторів.

У зв'язку з цим відмічається розгортання пошуку в Євросоюзі інших засобів уніфікації та гармонізації норм контрактного права без залучення держав як суб'єктів такого зближення.

В Європейському Союзі спостерігається послідовна відмова від міжнародно-правових засобів зближення контрактного права і поступова заміна міжнародних конвенцій у сфері приватного права актами Співтовариства.

Все це дозволило дійти висновку про наявність кризи самого методу міжнародно-правової уніфікації та гармонізації матеріальних і, особливо, колізійних та процесуальних норм.

1