20.22.Які загальні тенденції розвитку об'єктів міжнародного торгового обороту?

Обєктом є товар як предмет матеріального світу. Під товаром розуміють речі матеріального світу,речі, які є предметом торгових договорів. Товар характеризується різними критеріями:міра, вага, сорт. Гроші- особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових. гроші виконують ряд важливих функцій:Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.Засіб платежу.Світові гроші.Цінні папери— грошові документи, що визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила (емітувала, відтак називається емітентом), та їх власником: засвідчують право володіння корпоративними правами (як акції) чи відносини позики (як облігації), і здебільшого передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

З розвитком міжнародної торгівлі розширюється і перелік об’єктів міжнародного торгового обороту. Тому якщо в період зародження міжнародного торгового права її об’єктами були лише речі матеріального світу, то зараз цей перелік значно розширився за рахунок нематеріальних речей. Перш за все це стосується різних видів майнових прав, зокрема, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, прав, які посвідчуються цінними паперами тощо.

21. Порівняйте межі правового регулювання міжнародного торгового і міжнародного публічного права

Міжнародне публічне право регулює відносини між суверенними державами, міжнародними міжурядовими організаціями.Міжнародне торгове право регулює відносини, які складаються між учасниками міжнародного торгового обороту, якими можуть бути, зокрема, фізичні та юридичні особи. Правове регулювання міжнародного публічного права здійснюється ,насамперед . дво- та багатосторонніми міжнародними договорами.Правове регулювання міжнародного торгового права здійснюється нормами внутрішнього законодавства та уніфікованими міжнародно-правовими актами. Міжнародний звичай належить до джерел правового регулювання як міжнародного публічного, так і міжнародного торгового права.

23. Визначіть зміст договору франчайзингу.

двостороння угода, за якою одна особа(франчайзер), надає іншій особі (франчайзі) за винагороду на строк або без визначення строку право на використання у своїй підприємницькій діяльності, що є аналогічною діяльності франчайзера, певного «ділового комплексу»(так званої франшизи).У договорі франчайзингу беруть участь постачальник(товару чи послуг) і так званий «привілейований покупець».Зобовязання постачальника зводяться, головним чином, до передачі користування виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності, якими він правомірно володіє, та вчинити деякі інші, пов’язані з цим та зазначені у договорі дії,це можуть бути:фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування та інше;діловий досвід,»ноу-хау», комерційна чи технічна інформація;поставка товарів, інгредієнтів,навчання персоналу користувача.

1. Франчайзинг (в перекладі з фран. означає привілегія, право) - це система передачі чи продажу ліцензій на технологію і товарний знак. Так, зміст договору франчайзингу полягає в тому, одна сторона (франчайзер) надає іншій стороні (франчайзі) діловий комплекс (фірмове найменування, тов.знак, комерційну інформацію), що має високий імідж на ринку, для здійснення підприємницької діяльності, яка являється аналогічною діяльності франчайзера, та оплачуючи йому за це певну компенсацію (дохід). Поширеність міжнародного франчайзингу не призвела до виникнення універсального міжнародного регулювання цих відносин. Тому при врегулюванні відносин між сторонами та захисті їх прав за договорами міжнародного франчайзингу зазвичай використовуються положення міжнародних конвенцій, що регулюють промислові та авторські права. До таких конвенцій можна віднести: Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, Паризький Акт від 24 липня 1971 року змінений 2 жовтня 1979 року, Дата набрання чинності для України: 25.10.95 р., Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року Дата набуття чинності для України: 17.01.1994 р., Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р. Відносини в договорі міжнародного франчайзингу загалом регулюються умовами підписаного договору, а також нормами національного законодавства сторін.