134. Порівняти засоби міжнародно-правової уніфікації та гармонізації торгового права.

Міжнародно-нравові засоби правової інтеграції, залежно від способів зближення національних систем права, які вони забезпечують, поділяються на:засоби міжнародно-правової уніфікації, які в основному представлені інтегральними конвенціями;міжнародно-правові засоби гармонізації інститутів контрактного права, до яких належать модельні конвенції та "м'яке право" міжнародних організацій.

При всьому розмаїтті доктринальних підходів до розв'язання цієї проблеми переважаючою у вітчизняному правознавстві є позиція, що відповідає концепції дуалістичного розуміння співставлення міжнародного і національного права як "різних правопорядків". Вважається, що міжнародні за своїм походженням уніфіковані норми після їх трансформації постають частиною національного законодавства, хоча при цьому і зберігають свій особливий характер як lex specialis.

Менш радикальні щодо розмежування міжнародного та національного права, так звані модельні конвенції які, на відміну від інтегральних конвенцій як засобів міжнародної уніфікації, виступають у ролі досить поширених міжнародно-правових засобів гармонізації контрактного права.

Однак певна палеативність модельної конвенційної гармонізації обумовлює її істотні недоліки.

Головним з них є те, що держави при ухваленні гармонізованих актів законодавства постійно ухиляються від конкретних посилань на їх модельну першооснову. Тим самим законодавець створює для себе можливість уникнути небажаних деталей модельного акта, не порушуючи при цьому правил міжнародного ввічливості.

Треба ураховувати патологічну консервативність такого способу гармонізації. Це пояснюється тим, що внесення змін до опублікованого модельного акта може мати негативні наслідки і зірвати одноманітне регулювання відповідних правовідносин. У цьому випадку його розробник вимушений робити вибір між досконалістю модельного акта та його експлуативністю. Академічні юристи радять у такому випадку схилятися на користь другого мотиву і віддавати перевагу "реально досягнутій гармонізації".

Природно, існуючі недоліки модельної гармонізації намагаються усунути ті міжнародні організації та установи, що їх розробляють або санкціонують. Тому за результатами такої допоміжної діяльності сформувався ще один вид засобів міжнародно-правової гармонізації контрактного права — "мяке права", що створюється актами міжнародних організацій.

Отже короткий аналіз міжнародно-правових засобів інтеграції інститутів контрактного права дозволяє зробити важливе узагальнення досить помітною виявляється криза самого методу міжнародно-правової уніфікації та гармонізації матеріальних і особливо колізійних та процесуальних норм. Це вимагає спеціального аналізу справжніх причин такого стану справ для пошуку подолання цих кризових явищ.

135. Проаналізуйте основні недоліки міжнародно-правових засобів зближення мтп

Особливості приватноправової уніфікації та гармонізації європейського контрактного права полягають у тому, що вона здійснюється не на державному чи міждержавному, а на партикулярному рівні, й полягає в розробці документів, які визнаються світовим співтовариством завдяки значущості їхнього змісту та авторитету організацій, що іх розробили. Отже зближення, здійснюється на основі єдиних та одноманітних "наддержавних" норм "позадержавними" засобами".

Вирішальне значення для створення підходу до правової інтеграції відіграла поява нових діючих осіб глобального масштабу — ТНК і МНО, які почали перебирати на себе функції "агентств, що формулюють"— тобто установ, які спеціалізуються на розробці єдиних та одноманітних норм (УНІДРУА, ЮНСІТРАЛ)

Прибічники доктрини правової інтеграції розділяються на два табори. Табір "консерваторів" створили ті, хто виступали за покращення конвенційних засобів уніфікації шляхом розширення

кола учасників міжнародних конвенцій та вимагали передбачення можливості суб'єктів приватних правовідносин відступати від їх приписів, У табір "радикалів" потрапили запеклі противники міжнародно-публічних засобів зближення приватного права, які вважали, що держави більше заінтересовані не у розвитку, а у стримуванні уніфікації норм комерційного і особливо цивільного права і тому пропонували якомога швидше "роздержавити" процес приватноправової інтеграції.

Всі засоби зближення національних правових систем, які застосовуються, поряд з певними перевагами мають також істотні недоліки. Тому жоден із них не може виконувати самостійно функцію процесу правової інтеграції.

на погляд західноєвропейських дослідників, міжнародна інтеграція нині здійснюється зовсім не так, як вона мислилася ще десятиліття тому. На міждержавному рівні формується "багатошарова структура гармонізації", що лише в сукупності елементів може забезпечити нормальне функціонування міжнародного обороту. Однак її складові або способи гармонізації повинні не конкурувати між собою, а взаємно один одного доповнювати. Саме тому головна проблемаполягає не в тому який спосіб варто обрати, а в тому як використовувати їхню сукупність максимально продуктивно.

Пропонується "європеїзацію" контрактного права, яка нині переважно рухається в напрямах уніфікації та гармонізації процесу правоутворення (тобто правових норм) та практики правозастосування, спрямувати також і на зближення процесу праворозуміНня (доктрин контрактного права). У зв'язку з цим справедливо вказується на необхідність враховувати в процесі правової інтеграції "фундаментальний рівень тих правових принципів і цінностей, які лежать в основі організації і функціонування правової системи".