133. Визначить основні історичні тенденції зближення торгового права

В історії європейського приватного права паралельним і навіть синхронним доктринальній гармонізації процесом визнається приватноправова уніфікація контрактного права європейських країн, яку слід розцінювати як другу історичну тенденцію європейсько-правової інтеграції.

У порівнянні з іншими європейськими країнами, саме в Англії така уніфікація була значно раніше успішно завершена і загальне право.

В континентальній Європі широкомасштабний наступ на звичай торгового обороту як засіб уніфікації контрактного права розпочався з поширенням національних кодифікацій цивільного та комерційного права. Яскравим прикладом такої систематизації законодавства є створення французького Цивільного кодексу 1804 р. Де вперше законодавчо був закріплений принцип свободи договорів.

"Націоналізація" норм договірного права підготувала і спричинила появу третьої історичної тенденції його інтеграції міжнародно правову уніфікацію контракт­ного права європейських країн.

Отже національна уніфікація підготувала безпосередні передумови міжнародної правової інтеграції, яка розгорнулася у XX ст.

Співробітництвом у галузі міжнародного приватного права активізуються напрями доктринально-правової та приватноправової уніфікації контрактного права, які були призупинені з початком національних кодифікацій цього правового інституту. Починається відродження концепцій ius commune та lex mercatoria. З кінця XIX ст. цей процес супроводжує створення міжнародних наукових асоціацій, які ставлять собі за мету зближення правових систем усіх цивілізованих країн.

Найбільших масштабів міжнародна уніфікація контрактного права набула в XX ст. Характерна риса цього періоду — підвищення ролі урядових міжнародних організацій, які все більше виконують функції організаторів інтеграційно-правових процесів.

Зближення національних інститутів контрактного права, як і процес міжнародної правової інтеграції в цілому, уповільнюється напередодні другої світової війни і практично зупиняється під час її розгортання.

Принципово новий період зближення систем приватного права розпочинається у другій половині XX ст. з утворення у 1945 р. Організації Об'єднаних Націй та системи її інституцій.

Однак виникає і нова тенденція -г-ї активізація інтеграційно-правових зусиль на регіональному рівні. Так поява Європейського Співтовариства висуває на перший план європейську правову інтеграцію, яка все більше набуває своєрідних рис. Це дозволяє розглядати її як особливу, четверту історичну тенденцію "європеїзації" контрактного права, яка. виходячи з провідних засобів правового зближення, задіяних в її межах, має бути позначена як європейсько-правова уніфікація та гармонізація контрактного права.

Можлива наступна періодизація новітньої історії зближення контрактного права європейських країн: 1етап (кінець 1960 — кінець 1980 pp.), для якого характерні європейська "конвенційна" уніфікація колізійних та процесуальних норм та жорстка "директивна" гармонізація матеріальних норм національних інститутів контрактного права; 2 етап (1990 — 2003 p.), під час якого здійснено перехід до м'якої "директивної" гармонізації та розгортання кодифікації матеріальних норм контрактного права, що кінцевим рахунком набула неофіційного, приватноправового характеру; 3етап (2003 р. — по цей час) починався з розгортання "регламентарної" уніфікації колізійних та процесуальних норм контрактного права європейських країн, що замінює аналогічну "конвенційну" уніфікацію. Відмічається поглиблення широко­масштабних і довготривалих підготовчих наукових робіт з кодифікації цивільного права, а Єврокомісією ініціюється пошук нових моделей "європеїзації" контрактного права.