16.В чому полягають особливості правового статусу європейського об'єднання зі спільною економічною метою?

Прагнення до уніфікації суб’єктів права в рамках ЄС призвело до створення такої форми як європейське об'єднання зі спільною економічною метою. Прообразом є французьке обєднання, створене на основі економічних інтересів. Особливістю є те, що метою даного об’єднання є не отримання прибутку, а отримання економічного результату для його учасників, наприклад, нових технологій, закупівля сировини. Засновниками можуть бути:юридичні особи, фізичні особи,які знаходяться на території держав-учасниць ЄС. Воно повинно бути зареєстроване в тій державі-учасниці ЄС, де воно має свій офіційний адрес. Засновники несуть солідарну відповідальність, залежно від зобов’язань обєднання.

Дана форма була легалізована в європейських співтовариствах Рішенням Ради Європейських Економічних співтовариств від 31 липня 1985 року. Дане об»єднання є юридичною особою, воно може бути створене як із статутним фондом, так і без нього.

17.Порівняйте предмет правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.

Міжнародне публічне право регулює відносини між суверенними державами, міжнародними міжурядовими організаціями.Міжнародне торгове право регулює відносини, які складаються між учасниками міжнародного торгового обороту, якими можуть бути, зокрема, фізичні та юридичні особи. Правове регулювання міжнародного публічного права здійснюється ,насамперед . дво- та багатосторонніми міжнародними договорами.Правове регулювання міжнародного торгового права здійснюється нормами внутрішнього законодавства та уніфікованими міжнародно-правовими актами. Міжнародний звичай належить до джерел правового регулювання як міжнародного публічного, так і міжнародного торгового права.

18. Зробіть загальну класифікацію суб2єктів міжнародного торгового обороту

Субєкти міжнародного торгового обороту нічим не відрізняються від суб’єктів цивільного права тієї чи іншої держави. Оскільки особа, отримуючи право на укладення торгових угод згідно національного законодавства, як правило, автоматично отримує право на укладення угод у міжнародному торговому обороті, то практично всі особи, які визнаються суб’єктами цивільного і торгового права згідно національного законодавства, є суб’єктами міжнародного торгового права.В силу того, що коло суб’єктів, які можуть брати участь в міжнародному торговому обороті. Визначається національним законодавством,їх перелік є достатньо широким і тому неможливо вказати всі види суб’єктів в рамках курсу міжнародного торгового права. Загальна ж класифікація виглядає наступним чином:Приватний підприємець Повне товариство Командитне товариство Акціонерне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю

19.Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного акредитиву (як вони називаються, їх основні права і обов'язки).Це договір за яким банк(банк-емітент) за дорученням особи, рахунок якої знаходиться в цьому банку(наказодавець акредитива) або від свого власного імені, зобов’язується при пред’явлені особою, на користь якої здійснюється платіж(бенефіціар) документів або виконанні інших умов,зазначених в договорі між наказодавцем акредитива та банком-емітентом,або виконати платіж чи врахувати або акцептувати переводні векселя, чи дати надати повноваження іншому банку(авізуючий банк), виконати платіж, чи врахувати або акцептувати переводні векселя. Бенефіціар може: а) достроково відмовитися від використання акредитива; б) подати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись безпосередньо до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку. Відносини між банком-емітентом, авізуючим та/або виконуючим банком регулюються договорами, в яких передбачаються розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, відповідальність сторін щодо оплати документів згідно з умовами акредитива тощо. банку-емітент:здійснити оплату бенефіціарові чи на його вимогу третій особі;акцептувати та оплатити переказні векселі (тратти ), складені на бенефіціара;уповноважити інший банк виконати оплату, акцептування чи негоціацію таких переказних векселів (тратт).