80. Що передбачає договір міжнародного кредитового переказу?

Міжнародний кредитовий переказ -форма розрахунку, яка здійснюється на підставі договору міжн.кредит.переказу, за яким банк переказодавця здійснює за винагороду від імені і за дорученням особи,рахунок якої знаходиться в цьому банку(переказодавця), переказ коштів в іншій банк(банк бенефіціара)на користь особи, вказаної в дорученні(бенефіціара). Ця операція складається з таких етапів:доручення переказника своєму банку(договір доручення); доручення банку-переказника банку бенефіціара, яке супроводжується власне переказом коштів.За своєю суттю це доручення є наказом банку-переказника своєму контрагентові здійснити платіж;виконання доручення банком бенефіціара шляхом зарахування коштів на рахунок бенефіціара чи в іншій обумовлений спосіб та повідомлення заінтересованих осіб про зазначене виконання. При здійсненні розрахунку бенефіціар кредитного переказу не набуває право вимагати від банку переказодавця або в інших банках, здійснення розрахунку.Переказодавець дає платіжне доручення своєму банку, банк переказодавця його акцептує(цей банк-отримувач перший).Банк переказодавця дає доручення банку посереднику, банк посередник його акцептує(банк переказодавця перший банк відправник).доручення від б.посередника до банку бенефіцціара.(б.посередник-другий банк-відправник,б.бенефіціара-третій банк отримувач).Отримання бенефіціара коштів відбувається за іншим договором, а не за цим. Відсутність акцепту дорученя позбавляє від вимог.Банк-посередник повинен знаходитися офшорній зоні(поза юрисдикцією будь-якої з цих держав).Джерела: Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжн.кред.перекази 1992року;керівнийтво міжн.торгової палати про міжбанківський переказ і компенсації 1990року, а також правила керівництва ЮНСІТРАЛ про електронний переказ коштів 1987 р..В основі цієї операції лежить договір купівлі-продажу.

80. В чому полягають особливості науки міжнародного торгового права?

Міжнародне торгове право - це система норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнародної торгівлі, і є складовою частиною міжнародного економічного права.(це і є предметом) В основному тут використовується імперативний метод правового регулювання суспільних відносин, обумовлений насамперед їхнім суб'єктним складом, і такий, що полягає в обов'язковому виконанні розпоряджень, що містяться в нормах міжнародного права.

80. Визначіть основне призначення юнсітрал та основні конвенції, розроблені цією комісією.

Комісія ООН з права міжнародної торгівлі - ЮНСІТРАЛ - допоміжний орган Генеральної Асамблеї ООН, створений в 1966 з метою сприяння розвитку права міжнародної торгівлі. Засновуючи Комісію, Генеральна Асамблея визнала, що розбіжності, що виникають в результаті застосування законів різних держав у питаннях міжнародної торгівлі є одним з перешкод торговельними потоками. Комісія в зв'язку з цим розглядалася як інструмент, за допомогою якого ООН могла б відігравати більш активну роль у скороченні або усунення перешкод у сфері міжнародної торгівлі. Генеральна Асамблея надала Комісії загальний мандат, доручивши їй сприяти прогресивному узгодженню та уніфікації права міжнародної торгівлі. З тих пір Комісія стала основним юридичним органом системи ООН в галузі права міжнародної торгівлі. Комісією підготовлені і прийняті наступні документи: Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів прийнята ООН в 1974. Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ - схвалений ООН в 1976 Конвенція про морського перевезення вантажі Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980. Конвенція про міжнародні переказні векселі та міжнародних прості векселі – 1988. Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародні кредитових перекладах (1992 рік) Типовий закон ЮНСІТРАЛ про транскордонної неспроможності (1997 рік) Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронну торгівлю (1996 рік) Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи (2001 рік) інші документи [ред] Основна діяльність ЮНСІТРАЛ розробляє сучасні, справедливі і узгоджені правила для комерційних угод. Робота, проведена ЮНСІТРАЛ - галузі, в яких працювала або працює Комісія, і основні результати цієї роботи перераховані нижче. Міжнародний арбітраж і погоджувальна процедура; Міжнародна купівля-продаж товарів; Забезпечувальні інтереси; Неспроможність; Міжнародні платежі; Міжнародні перевезення вантажів; Електронна торгівля; Закупівлі та розвиток інфраструктури.

80. Які основні джерела правового регулювання міжнародних розрахунків у формі акредитиву в Україні? Міжнародна Торговельна Палата «Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів» (зі змінами і доповнен. 1993) Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів редакції 1993, застосовуються до всіх документарних акредитивів (включаючи резервні акредитиви тією мірою, якою вони можуть бути до них застосовані), коли вони включаються до тексту акредитива. Вони є обов'язковими для всіх сторін, якщо інше не передбачене в акредитиві. Акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, і банки жодною мірою не пов'язані й не зобов'язані займатися такими контрактами, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь посилання на такий контракт. Отже, установа банку, що оплачує, акцептує й оплатила тратти або негоціює та/або повністю виконує будь-які інші зобов'язання по акредитиву, не є предметом позовних вимог заявника, заснованих на його угоді з банком-емітентом або бенефіціаром. КМУ Постанова від 18 грудня 1996 «Про відкриття акредитивів на оплату товару та фрахту судна для закупівлі соєвого шроту». Міжнарод.регулювання. Конвенція ООН про незалежні гарантії та резервні акредитиви - 11 декабря 1995, Подписали только 4 государства, ратифицировали и присоединились - 5. Конвенция не вступила в силу на 30.10.2001. Россия не участвует.Ця Конвенція застосовується до міжнародного зобов'язання,: a) якщо комерційне підприємство гаранта / емітента, в якомувидано зобов'язання, знаходиться в Договірній Державі,або b) якщо норми міжнародного приватного права відсилають до праваДоговірної держави, якщо тільки зобов'язання невиключає застосування Конвенції. 2. Ця Конвенція застосовується також до міжнародногоакредитивом, що не охоплюються статтею 2, якщо в ньому прямо зазначено,що він підпадає під дію цієї Конвенції. 3. Положення статей 21 і 22 застосовуються до міжнароднихзобов'язаннями, згаданим у статті 2 незалежно від пункту 1цієї статті. Зобов'язання 1. Для цілей цієї Конвенції зобов'язання означає незалежне зобов'язання, під яким у міжнародній практиці розуміється незалежна гарантія або резервний акредитив і яке видається банком або іншою установою або особою, сплатити бенефіціару певну або визначених суму по простому вимогу або на вимогу з поданням інших документів відповідно до будь-якими документарними умовами зобов'язання, що вказують або з яких випливає, що платіж належить через невиконання будь-якого зобов'язання або настання іншої обставини,або на сплату за позикові або авансовані грошові кошти, абояк платіж у погашення будь-якої строкової заборгованостіпринципала / наказодавця або іншої особи.