56. Як розв’язується конфлікт норм міжнародного та національного права у міжнародному торговому праві

У міжнародному приватному праві досить поширеною є ситуація невідповідності норм національного права нормам міжнародного, у такому випадку перед суб’єктами міжнародних торгових відносин постає питання визначення норм, що будуть застосовуватися до врегулювання їхніх відносин.

Для вирішення таких проблем в міжнародному торговому праві застосовуються юридико-технічні методи правового регулювання: колізійний і матеріально-правовий. Колізійний метод є необхідним для врегулювання цивільно-правових відносин, регламентація яких не узгоджена, а також у разі потреби зробити вибір між нормами права.

Колізійна норма, відсилаючи до законодавства певної держави, самостійно не врегульовує правовідносини з "іноземним елементом". її існування має сенс за умови використання й матеріально-правової норми, тобто такої, що по суті регулює правовідносини у міжнародному приватному праві. Наявність матеріально-правових норм свідчить про існування поряд із колізійним матеріально-правового методу регулювання вказаних правовідносин.

В Україні міжнародне приватне право покликане роз­в'язувати колізії, що виникають між правовими системами різних держав. Таким чином, колізія у міжнародному при­ватному праві — це така правова ситуація, в якій приват­ноправові відносини через наявність в них іноземного еле­менту підпадають під чинність двох і більше національних правових систем. Тобто в ситуаціях, коли приватноправові відносини характеризуються проявом юридичного зв'язку з двома чи кількома правопорядками, кожний з яких може бути застосованим для врегулювання даних суспільних відносин. Причому у приписах відповідних систем права можуть міститися такі значні розбіжності, що юридичні наслідки застосування того чи іншого правопорядку можуть виявитися протилежними.

Потреба застосування колізійного методу може виника­ти як у випадку неідентичності законодавства різних пра­вових систем з одного і того самого питання, так і у випадку їх схожості. Для винесення рішення на основі законодав­ства певної держави суд повинен, насамперед, зробити вибір між законодавством цих держав, тобто звернутися до колі­зійної норми. Колізійний метод застосовується також у разі відсутності міжнародної уніфікації матеріально-правових норм з певного питання.

57. Дайте характеристику lex mercatoria як джерела міжнародного торгового права

На сьогодні в міжнародному праві створилось своєрідне право звичаїв «lex mercatoria». Головний зміст права звичаїв полягає в обґрунтуванні автономності, відокремленості регламентації міжнародних торгових угод від національних правових систем. Необхідно зазначити, що «lex mercatoria», яка претендує на глобальне осмислення правового регулювання міжнародної торгівлі, не є чимось однорідним: існують різні підходи до визначення змісту цієї концепції. Так, серед джерел транснаціонального права звичаїв називають міжнародне законодавство — міжнародні конвенції, типові закони, що розробляються на міжнародному рівні, а також міжнародні торгові звичаї. Зазначимо, що поняття міжнародного торгового звичаю має ширший зміст, ніж у національних системах права. Це насамперед самі звичаї, а також традиції, що існують у типових контрактах і загальних умовах, зводах правил. Трапляється й інше трактування елементів, які складають «lex mercatoria». Так, до них відносять деякі норми міжнародного публічного права, уніфіковані акти, загальні принципи права, рекомендаційні документи міжнародних організацій, звичаї і традиції, арбітражні рішення. При цьому наголошується на неможливості вичерпного переліку. У кінцевому підсумку під категорію «lex mercatoria» підводяться як норми, що регулюють відносини сторін за відсутності посилання на них в контракті, так і ті умови, для застосування яких необхідна згадка про них у договорі.Слід звернути увагу, що серед загальних принципів «lex mercatoria» існує принцип «pacta sunt servanda», добросовісності виконання зобов’язань, припустимості розторгнення контракту стороною у випадку його істотного порушення з боку партнера. З точки зору застосування звичаїв, то тут, безумовно, важлива роль належить третейським судам. Є думка, що арбітри мають право застосовувати lex mercatoria за наявності в контракті прямих посилань на нього. Зазначимо, що застереження про виключення національного законодавства для розв’язання спору можуть мати такий самий ефект: застосування арбітрами загальних принципів права і звичаїв міжнародної торгівлі. Посилання в міжнародних комерційних контрактах на lex mercatoria допустимі, але сам їх характер є підставою для застосування арбітражем lex mercatoria.