41. Визначіть поняття міжнародної уніфікації торгового права

Уніфікація зазвичай визнається найбільш ефективною і розповсюдженою формою зближення національних правових систем. В літературі переважає позитивна оцінка уніфікації як процесу прогресивного розвитку права. Про особливу увагу до уніфікації свідчить той факт, що деякі дослідники навіть пропонують виділити науку уніфікації права в якості наукового напрямку. У вузькому або власному сенсі слова уніфікація права як результат означає одноманітне нормативне регулювання у різних країнах тих або інших суспільних відносин. Нині у тлумаченні змісту уніфікація простежується дві тенденції: з одного боку під цим терміном розуміється процес створення уніфікованих норм, а з іншого – процес їх застосування. Що ж стосується уніфікації в міжнародній торгівлі, то необхідність уніфікації продиктована тим, що в міжнародній торгівлі істотну участь беруть юридичні особи. Юридичною базою діяльності цих осіб є різні національні правові системи. Ці системи далеко неоднозначні в регулюванні однотипних питань міжнародної торгівлі, і до того ж, вони нерідко дуже істотно розходяться з положеннями міжнародного торговельного права в таких питаннях. У зв'язку з цим, із мстою усунення складностей, пов'язаних із розбіжністю в регламентації аналогічних ситуацій, і спрощення міжнародно-правових відносин у торгівлі, прийнято, в міру можливості, усувати суперечності в різних правових положеннях шляхом їхньої уніфікації. Під такою уніфікацією розуміється "створення за допомогою міжнародних договорів однакових норм, що підлягають сприйняттю правом держав і таким чином забезпечують подолання розбіжностей у регулюванні міжнародних торговельних зв'язків". У цьому плані уніфікація міжнародних і національних правових норм, що регулюють міжнародну торгівлю - це сфера міжнародного приватного права. Питаннями уніфікації займається ряд міжнародних організацій. Серед них - Гаазька конференція з міжнародного приватного права. У 1955 р. нею була підготовлена й ухвалена Гаазька конвенція про право, застосовне в міжнародному купівлі-продажу товарів. У 1986 р. ця Конвенція була замінена іншою - Конвенцією про право, застосовне до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів. У 1966 р. під егідою ООН була заснована Комісія ООН із права міжнародної торгівлі "ЮНСІТРАЛ". Основними завданнями Комісії є гармонізація й уніфікація права міжнародної торгівлі і сприяння кодифікації міжнародних торговельних звичаїв. ЮНСІТРАЛ підготувала ряд проектів міжнародних конвенцій із різних питань міжнародної торгівлі, що були ухвалені.

42. Визначіть джерела регулювання міжнародних торгових угод

У міру подальшого розвитку міжнародних економічних зв'язків зростало і значення правового регулювання міжнародної торгівлі. Найважливішу роль у цьому плані стали відігравати міжнародні торговельні договори, що укладалися на двосторонній та багатосторонній основах. На основі вивчення практики укладання двосторонніх міжнародних Договорів і з огляду на вимоги міжнародної торгівлі, що постійно розвивається, формувались і багатосторонні міжнародні торговельні договори. Як приклад такого договору, насамперед, варто назвати вже раніше згадувану Генеральну угоду з тарифів і торгівлі 1947 р. (ГАТТ). Цей багатосторонній міжнародно-правовий акт, що неодноразово доповнювався і вдосконалювався, почав розглядатися як основа багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі, що, в остаточному підсумку, створило умови виділення міжнародного торговельного права в самостійну галузь сучасного міжнародного права. Проте, незважаючи на численні обновляння ГАТТ, поступово його положення перестали відповідати сучасним вимогам, і ГАТТ, що набула з часом рис міжнародної торговельної організації, після тривалих дискусій у період семирічної роботи Уругвайського раунду ГАТТ було перетворено в нову міжнародну торговельну організацію - Світову організацію торгівлі (СОТ). Юридичною основою цієї нової організації стали документи, що регламентують положення про митні тарифи, торгівлю товарами, торгівлю послугами, а також положення, що стоять на варті інтелектуальної власності, і положення про процедури врегулювання торговельних спорів, контролю за торговельною політикою та ін. Важливу роль у питаннях розвитку міжнародної торгівлі та формуванні політичних і правових положень у сфері міжнародних торговельних відносин відіграє створена під егідою ООН у 1964 році Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД). З'явившись як допоміжний орган ООН, швидко розгорнувши активну політико-економічну діяльність, ЮНКТАД незабаром набула рис самостійної міжнародної економічної організації. Основні питання, які вирішує ЮНКТАД, - це сприяння світовому економічному розвитку, й особливо, розвитку країн, що звільнилися від колоніальної залежності. У широкомасштабному процесі правової регламентації міжнародної торгівлі беруть активну участь й інші міжнародні економічні організації (ОПЕК, МВФ, МБРР та ін.). Проте юридична активність СОТ і ЮНКТАД настільки різноманітна й ефективна, що створювані ними комплекси правових норм нерідко характеризуються як "право СОТ", "право ЮНКТАД".Разом з тим варто зауважити, що найбільший ефект у правовій регламентації міжнародної торгівлі досягається тоді, коли зазначені комплекси правових норм активно взаємодіють з положеннями не-юридичного характеру (політичними, економічними та ін.), а також із нормами національних правових систем.